ШІ у нотаріаті: нові можливості для правової сфери

У сучасних реаліях, коли кадровий потенціал обмежений, а запит на оновлення правових сервісів зростає, впровадження штучного інтелекту в нотаріат стає не лише актуальним, а й закономірним кроком

75

Як зазначають в Мін’юсті, Україна має належні правові та технологічні передумови для того, щоб розпочати поступову інтеграцію інновацій у нотаріальну діяльність – з акцентом на підвищення якості, ефективності та доступності правових послуг для людей.


Що таке штучний інтелект і які його переваги у сфері нотаріату?

Штучний інтелект – це комплекс цифрових технологій, здатних аналізувати великі обсяги інформації, приймати рішення, прогнозувати ризики та автоматизувати рутинні процеси. У сфері нотаріату це може мати низку практичних застосувань:


  1. автоматичне формування типових документів (довіреностей, заяв, договорів тощо);
  2. розпізнавання та перевірка персональних даних у документах;
  3. інтеграція з державними реєстрами для перевірки актуальності відомостей;
  4. первинні юридичні консультації за допомогою цифрових помічників.


Яка доцільність впровадження штучного інтелекту в нотаріальну діяльність?

  1. Підвищення якості обслуговування громадян. Мінімізація кількості технічних помилок при оформленні документів та забезпечення швидкого доступу до актуальної інформації з державних реєстрів завдяки використанню новітніх технологій.
  2. Оптимізація робочих процесів. ШІ може взяти на себе частину рутинних операцій – наприклад, заповнення типових форм або попередній аналіз змісту документів, що дасть змогу нотаріусам зосередитися на складніших юридичних аспектах. Так, завдяки алгоритмам ШІ, можна автоматично заповнювати шаблони на основі введених даних, перевіряти формулювання, відповідність юридичним вимогам та пропонувати виправлення.
  3. Розширення доступу громадян до правових послуг, яка обумовлена наступними факторами:


  1. швидкість обслуговування – автоматизована підготовка й перевірка документів заощаджують час;
  2. точність і надійність – зниження ризику технічних помилок, що особливо важливо в майнових правочинах;
  3. зручність – частину процесів можна автоматизувати дистанційно, безпосередньо перед особистим візитом до нотаріуса;
  4. скорочення витрат - менше часу та ресурсів витрачається на рутинні дії.


З якими викликами та обмеженнями доведеться зіткнутися?

Попри очевидні переваги, впровадження ШІ в нотаріальну практику потребує належного нормативного врегулювання та технічної підготовки. Серед основних викликів:


  1. необхідність забезпечення конфіденційності та захисту персональних даних;
  2. потреба в законодавчих змінах, які б дозволили часткову автоматизацію окремих процедур;
  3. кваліфікована підготовка фахівців, зокрема, підвищення цифрової освіченості нотаріусів шляхом проходження відповідних курсів, семінарів тощо.


Яка низка кроків має передувати імплементації інноваційних технологій в систему нотаріату?

Мін’юст вже зробило важливі кроки в напрямку цифровізації нотаріату. Так, зокрема, з 30 грудня 2023 року впроваджується Єдина державна електронна система е-нотаріату, затверджена постановою КМУ від 29.12.2023 №1406 «Деякі питання функціонування Єдиної державної електронної системи е-нотаріату». Вона має об’єднати ключові реєстри: електронний архів, реєстр нотаріальних дій, спадковий реєстр, реєстр довіреностей і нотаріусів, реєстр спеціальних бланків.


Система забезпечить:


  1. цілодобовий доступ до даних;
  2. обробку документів;
  3. QR-коди для нотаріальних актів;
  4. спростить обіг інформації;
  5. посилить безпеку й контроль.

Інтеграцію з держреєстрами координують Мін’юст та Мінцифри.

На цьому тлі впровадження штучного інтелекту є логічним кроком уперед. Йдеться не про заміну нотаріусів, а про інтелектуальну допомогу у рутинних завданнях. Це дозволить зробити нотаріальні послуги доступнішими, швидшими, надійними та підвищать довіру до інституту правової держави.


Який можна зробити висновок?

Очевидно, що цифрові інновації повністю не зможуть замінити нотаріуса, але стануть його надійними помічниками. Майбутнє за цифровим нотаріатом – симбіозом технологій і людської експертизи.


Джерело: Мін’юст


Стаття на тему:


Штучний інтелект для бухгалтера: від рутини до стратегії за 7 хвилин

75

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі
0/700

Коментарів поки немає

Почніть розмову…

7

7

9

214

286

28

1007

842

89

21

54

33

21

Стаття
ЗЕД
21.11.2025

Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування «ввізного» податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки

основне зображення для Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

20

335

880

70

13

12

14