Компенсація соціальної відпустки при звільненні: чи впливає запізніле подання документів

Право працівників на додаткову соціальну відпустку на дітей виникає за наявності підтвердних документів, які засвідчують відповідний статус. На практиці часто виникає ситуація, коли такі документи подаються із запізненням або вже під час звільнення. Це породжує спір щодо обов’язку роботодавця компенсувати невикористані дні відпустки. Судова практика виходить із того, що право на відпустку не втрачається через несвоєчасне подання документів. Водночас відповідальність роботодавця залежить від того, чи мав він об’єктивну можливість знати про таке право працівника

2

24

Працівників було проінформовано про право на додаткові соціальні відпустки на дітей (ст. 19 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки») (далі – Закон про відпустки), а також про перелік документів що підтверджують право на такі відпустки. Чи несе роботодавець відповідальність за ненарахування компенсації за додаткові соціальні відпустки при звільненні, якщо працівник не надав своєчасно підтвердних документів, але надає такі документи під час звільнення?

Додаткова соціальна відпустка надається працівникам, які мають дітей, або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону про відпустки).


Роботодавець не зобов’язаний самостійно відстежувати сімейний стан кожного співробітника, а з урахуванням норм Закону України від 01.06.2010 №2297-VI «Про захист персональних даних» не має права цього робити.

Роботодавець не несе обов’язку самостійно нараховувати чи компенсувати такі відпустки, якщо працівник не подав відповідних документів

Проте, доведення інформації в усній формі не є достатніми та належними заходами з боку роботодавця, що створюють відповідні організаційні умови для реалізації права на відпустку, з огляду на наступне:


  1. законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, які працівник повинен подати для підтвердження свого статусу, наприклад, розлученою жінкою, що виховує дитину без батька;
  2. законодавство не передбачає строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки на дітей, а також позбавлення права на такі відпустки у разі несвоєчасності подання документів, що в період дії воєнного стану може бути зумовлене об’єктивними причинами.
  3. працівник має право на компенсацію за всі невикористані дні додаткових соціальних відпусток на дітей при звільненні, якщо він підтвердить свій статус, незалежно від того, чи подавав він заяву на цю відпустку під час роботи.


Таким чином роботодавець для уникнення конфліктів зацікавлений у створенні умов, за яких кожен працівник є обізнаним щодо своїх прав, а у разі спірних питань, пов’язаних з реалізацією свого права на додаткові соціальні відпустки, передбачені ст. 19 Закону про відпустки, має можливість звернутися за отриманням відповідних роз’яснень, або зі скаргою на дії посадових осіб, якщо вважає, що його права порушені.


Отже, роботодавцю рекомендовано:


  1. Вжити відповідних заходів для врегулювання питань надання відпусток (порядку врахування права, надання документів тощо) в локальних актах за участю професійної спілки або уповноважених представників трудового колективу.
  2. Враховувати принципи Рекомендації №130 Міжнародної організації праці (МОП) «Про розгляд скарг» (1967 рік) як складової кадрової політики. Це сприятиме створенню умов у разі спірних питань може без страху осуду чи тиску звернутися із заявою (скаргою) для її неупередженого розгляду і прийняття рішення по суті.


Відповідальність за ненадання відпустки або непроведення розрахунку під час звільнення


Якщо роботодавець безпідставно не надав щорічну додаткову відпустку або не провів розрахунок під час звільнення (ст. 116 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП), він може бути притягнутий до фінансової відповідальності (ст. 265 КЗпП)


Посадові особи за порушення законодавства про працю несуть:


  1. дисциплінарну відповідальність (ст. 147150 КЗпП);
  2. адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
  3. кримінальну відповідальність за ст. 172, 175 Кримінального кодексу України (в окремих випадках, наприклад якщо обмеження права на відпустки здійснювалося свідомо із застосуванням тиску. Невиплата передбачених законодавством виплат (компенсації при звільненні за невикористані дні відпусток) не проводилася умисно тривалим строком за наявності коштів);
  4. матеріальну відповідальність (ст. 130, 133, 134 КЗпП).


Питання про наявність порушення роботодавцем та його посадовими особами законодавства про працю вирішується за результатами заходів нагляду (контролю), які здійснюються відповідно до ст. 259 КЗпП:


  1. Державною службою України з питань праці,
  2. органами місцевого самоврядування – на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад,
  3. за рішенням суду, що набрало законної сили.


Також відповідні позиції щодо відшкодування середньої заробітної плати (ст. 117 КЗпП) та моральної шкоди (ст. 237-1 КЗпП) у разі невиплати компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток на дітей, зокрема при несвоєчасному наданні працівниками документів, викладені у:


  1. Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №520/2226/19.
  2. Ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі №755/16704/24.

Джерело: Держпраці


Читайте більше:


Соцвідпустка «на дітей»: чи є право за рік, в якому немає жодного відпрацьованого дня

Соцвідпустка на дітей: 16 практичних запитань і відповідей

Надання додаткової соціальної відпустки на дітей за двома підставами: зразок наказу

Надання додаткової соціальної відпустки на дітей за двома підставами: зразок заяви

Відпустка та відпускні – 2026: спецвипуск від редакції 7eminar

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

24

2

81

2

1

3

467

4

1858

2

46

2

95

3

675

3

34

3

41

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
5

124

3

28

3

106

5

663

4

91

3

20

4

29

3

31

4

45

3

114