Типові помилки бізнесу при зверненні до Державної митної служби

Державна митна служба України інформує про найпоширеніші помилки, яких допускаються при подачі заяв суб’єкти господарювання, включаючи невідповідність даних в ЄДР, неправильні коди митних органів, відсутність інформації про митних агентів тощо

Під час розгляду поданих заяв Державна митна служба України фіксує типові помилки, які можуть бути підставою для відмови у розгляді заяв.


Державна митна служба України звертає увагу на найпоширеніші недоліки у поданих заявах:


  1. Відомості про місцезнаходження підприємства, які зазначаються у пункті 1 розділу І заяви, не відповідають інформації, внесеній до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
  2. Код митного органу, який зазначається у пункті 3 розділу І заяви, не відповідає Класифікатору Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів (код Державної митної служби України UA120000).
  3. Не заповнюється інформація про агентів з митного оформлення, яка зазначається в пункті 1 розділу ІІ заяви, або дані щодо агентів з митного оформлення не відповідають інформації, зазначеній в обліковій картці.


Іншими поширеними недоліками є:


  1. Ненадання повного витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» щодо всіх осіб підприємства, визначених у пункті 1 частини першої статті 14 Митного кодексу України. До таких осіб належать:
  2. кінцеві бенефіціарні власники (контролери),
  3. власники істотної участі,
  4. члени правління або іншого виконавчого органу підприємства,
  5. члени наглядової ради,
  6. керівник,
  7. головний бухгалтер,
  8. керівник підрозділу з роботи з митницею,
  9. працівник, відповідальний за митні питання,
  10. інші уповноважені особи підприємства, відомості про яких внесені до облікової картки осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.
  11. Ненадання документа, що підтверджує покладення на уповноважену особу підприємства, зокрема, але не виключно, таких обов’язків:
  12. взаємодія з митними органами з питань відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації;
  13. проведення самостійного контролю за дотриманням підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації та умовам, визначеним такою авторизацією;
  14. невідкладне інформування митних органів про зміни в діяльності підприємства, що мають значення для проведення оцінки відповідності, в тому числі щодо втрати або передання іншій особі права користування відповідним об’єктом підприємства, виникнення подій та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації, та умов, визначених такою авторизацією.
  15. Подання анкети самооцінки підприємства за застарілою формою, яка не містить змін, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №454.

Оновлену форму анкети самооцінки можна переглянути та завантажити на офіційному вебсайті Держмитслужби за посиланням.

З метою прискорення процесу розгляду заяв підприємствам, які вже мають авторизацію, рекомендується врахувати наступні положення.


З урахуванням того, що критерій, визначений пунктом 1 частини третьої статті 12 Митного кодексу України, доповнений новою умовою, під час подання заяви про надання авторизації на провадження митної брокерської діяльності необхідно надати інформацію щодо питання 2.1.3 анкети самооцінки з урахуванням відповідного контрольного питання алгоритму оцінки відповідності:


  1. Чи здійснює підприємство операції із товарами та/або підприємствами, до яких застосовані секторальні або персональні санкції відповідно до Закону України від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції»?
  2. Опишіть процедури, запроваджені на підприємстві для відслідковування діючих санкцій, та надайте розпорядчий документ, яким визначено такі процедури.
  3. Чи передбачають процедури, запроваджені на підприємстві:
  4. перевірку контрагентів як на етапі укладення угод (договорів), так і періодичну перевірку контрагентів, з якими вже укладено угоди (договори);
  5. визначення підприємством осіб, відповідальних за перевірку контрагентів;
  6. порядок дій у разі встановлення за результатами перевірки контрагента, до якого застосовано санкції (інформування про це керівництва, припинення відповідних операцій, розірвання угод (договорів) тощо).


Джерело: Держмитслужба

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇