Зміна істотних умов праці: що потрібно знати працівникам та роботодавцям

Держпраці нагадує, що при зміні істотних умов праці, таких як оплата, режим роботи, пільги, роботодавець зобов'язаний попередити працівників не пізніше ніж за два місяці, навіть під час воєнного стану. У разі незгоди працівник має право відмовитися від нових умов

585


У період воєнного стану питання зміни істотних умов праці набуває особливої ваги, оскільки роботодавці стикаються з необхідністю оперативно реагувати на зміни в організації трудового процесу.


Інспектори Держпраці, під час проведення інформаційно-роз’яснювального заходу, акцентували увагу на дотриманні вимог трудового законодавства при зміні істотних умов праці. Пояснення з цих питань були надані, як працівникам, так і керівництву закладу.


До істотних умов праці відносяться:


  1. система і розміри оплати праці;
  2. пільги;
  3. режим роботи;
  4. встановлення або скасування суміщення професій;
  5. змін у розташуванні робочого місця тощо.

Зміни можуть впроваджуватися лише за умов попередження працівника не пізніше ніж за два місяці, навіть у період воєнного стану. Винятки можливі лише в разі неможливості дотримання цього строку через загрози безпеці.

Інспектори пояснили працівникам, що у разі незгоди з новими умовами вони мають право відмовитися від подальшої роботи, а роботодавець зобов’язаний вжити заходів для належного оформлення таких змін або припинення трудових відносин відповідно до законодавства.


Під час заходу, було наголошено на важливості:


  1. комунікації між адміністрацією закладу та трудовим колективом;
  2. необхідності офіційного оформлення усіх змін;
  3. збереження прав працівників навіть в умовах надзвичайної ситуації.


Законодавство, хоч і адаптоване до воєнних реалій, продовжує гарантувати базові трудові права, які мають бути дотримані у повному обсязі.

Інспектори також звернули увагу на можливі наслідки для керівництва у разі недотримання вимог законодавства про працю. Зокрема, за порушення порядку зміни істотних умов праці роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках – і до кримінальної.

Це може включати:


  1. накладення штрафів;
  2. перевірки контролюючих органів;
  3. негативні соціальні наслідки, пов’язані з втратою довіри з боку працівників.


Джерело: Держпраці

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

585

1

64

1

19

2

36

9

14479

2

8200

3

16

1

67

4

395

3

5152

1

29

2

74

3

581

2

18

Уніфікацій критеріїв в агросекторі не буде: Мінекономіки

Питання бронювання працівників аграрного сектору знову стало предметом обговорення у Верховній Раді. Профільний комітет звернув увагу на відсутність єдиних підходів обласних військових адміністрацій до визначення критично важливих підприємств. Через це фермерські господарства в різних регіонах опиняються в нерівних умовах доступу до статусу критичності. Особливо гостро проблема проявляється для малих і середніх виробників, які ризикують втратити можливість бронювання працівників через підвищені регіональні вимоги. За результатами засідання планується підготовка пропозицій до Уряду щодо уніфікації критеріїв. У відповіді Мінекономіки зазначено, що через особливості регіонів єдиний загальнонаціональний критерій запроваджувати не планують. Відтак кожна область і надалі самостійно визначатиме власні критерії

основне зображення для Уніфікацій критеріїв в агросекторі не буде: Мінекономіки
4

110

5

60

2

21

2

23

4

100

2

22

2

28