Як повідомляє Тарас Мельничук, Кабінетом Міністрів України схвалено проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
Мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA ( Single Euro Payments Area).
Приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між європейськими країнами надзвичайно швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами.
Проєктом закону передбачено:
1) створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, до якого будуть вноситись відомості:
- дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку / електронного гаманця;
- вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
- ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
- дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф;
- номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).
Водночас в законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа.
Також положення законопроєкту не передбачають будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру.
Адміністратором такого реєстру пропонується визначити Державну податкову службу (ДПС).
2) створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС;
3) удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до Єдиного державного реєстру;
4) впровадження ефективних, стримуючих та пропорційних санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, які відповідатимуть вимогам ЄС про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;
5) створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
6) розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу – з метою удосконалення контролю відмивання грошей та інших незаконних фінансових операцій, запропоновано розширити перелік тих, хто зобов'язаний звітувати про підозрілі транзакції, а саме: додати довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через "вільні порти", якщо сума перевищує 400 тисяч грн;
7) недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їх співучасників (спільників).
Прийняття Верховною Радою цього Закону також сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в Європейському Союзі, отриманню позитивної оцінки MONEYVAL** щодо ефективного впровадження рекомендацій FATF*** та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні.
Проте, Ярослав Железняк висловлює сумніви щодо цього законопроєкту, адже цей проєкт у такому вигляді, як є, навряд чи буде зареєстрований.
Кабмін спробував одним проєктом змінити одразу 10 законів і 5 кодексів – включаючи КУпАП і КК. Але є одне суттєве «але»: змінювати кодекси «по дорозі», через законопроєкти, які мають іншу основну мету, – заборонено. Це базове правило законодавчої техніки. Зміни до цих кодексів вносяться лише окремими законами.
Рішення?
Відкликати, розділити, подати заново – окремо двома частинами, розділивши головні комітети між податковим і правоохоронним.
Тепер про набрання чинності основних змін, через які весь «шум».
Створення та функціонування реєстрів рахунків, сейфів фізичних осіб, реєстрів кінцевих бенефіціарних власників трастів заплановано не пізніше 1 липня 2027 року. Це відповідає нашим зобовʼязанням у межах Ukraine Facility, а також Директиві ЄС.
Із негативного: незрозуміло, чому Мінфін вирішив розширити свої повноваження цим законом.
І ще один момент:
у пояснювальних документах Кабмін зазначив, що фінансування створення реєстрів здійснюватиметься за рахунок ДПС – у межах їхніх поточних видатків. Але в бюджеті ці витрати не передбачені. Тобто де-факто – грошей нема, а вони будуть потрібні.
Народний депутат Олексій Гончаренко обурений такими діями Уряду!
Фактично, цим законопроєктом податкова стане адміністратором реєстру банківських рахунків і індивідуальних сейфів громадян.
Це фактичне скасування банківської таємниці.
Уряд цією ідіотською ініціативою хоче запустити тотальний фінансовий контроль за громадянами.
Тут головне не переплутати: це не боротьба з корупціонерами, які набивають тумбочки мільйонами кешу. Це — про звичайних людей.
Це недопустимо. Як тільки цей законопроєкт надійде до Верховної Ради – Олексій Гончаренко обіцяє зробити все, щоб він не був ухвалений.
Джерело: представник КМУ при ВРУ Тарас Мельничук, Урядовий портал, Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк