Критерії, за умови дотримання яких, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками ЄП певної групи, визначені п. 291.4 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
До платників єдиного податку, які відносяться до І групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів МЗП, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (пп. 1 п. 291.4 ПКУ).
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ до платників ЄП, які відносяться до ІІ групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри МЗП, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників ЄП, які відносяться до ІІІ групи, належать, зокрема, ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів МЗП, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ПКУ).
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником ЄП, зазначені у п. 291.5 ПКУ.
Не можуть бути платниками ЄП І – ІІІ груп, зокрема:
- ФОП, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування» (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ);
- страхові (перестрахові) брокери (п.п. 291.5.4 ПКУ).
Таким чином, ФОП – платники ЄП ІІІ групи можуть бути лише страховими агентами та здійснювати діяльність із страхування.
Платники ЄП І і ІІ груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.
Джерело: ДПС
