Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним. Проте в умовах воєнного стану можуть виникати ситуації, коли держава змушена тимчасово чи назавжди вилучати майно у юридичних та фізичних осіб для забезпечення оборони.
Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна є Закон України від 17.05.2012 №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», інші закони України та указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»
Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може застосовуватися лише у виняткових випадках, з мотивів суспільної необхідності, на підставі та в порядку, встановлених законом. Важливо зазначити, що за таке майно передбачена компенсація, яка здійснюється попередньо або після відчуження. Це дозволяє збалансувати інтереси держави та громадян, які, хоч і тимчасово позбавляються власності, отримують матеріальну компенсацію.
Примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану може здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. Якщо ж ідеться про території, де ведуться активні бойові дії, рішення про вилучення ухвалюється без додаткових погоджень.
Закон визначає три основні способи примусового відчуження або вилучення майна:
- з попереднім повним відшкодуванням його вартості ;
- з наступним повним відшкодуванням у разі неможливості попереднього;
- вилучення без компенсації (для державних підприємств).
На відшкодування вартості майна (компенсацію) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного стану мають право юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави. Відповідно, їхні правонаступники та спадкоємці також можуть претендувати на компенсацію.
Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Колишній власник або уповноважена ним особа для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану може звернутися після скасування воєнного стану до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.
Документальне оформлення примусового відчуження майна є обов’язковим. Для цього складається акт, у якому зазначаються відомості про власника, опис майна та сума компенсації.
Оцінка відчуженого майна проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Якщо залучити незалежних оцінювачів неможливо, цю процедуру здійснюють органи державної влади або місцевого самоврядування за погодженням із власником. У разі його відмови або відсутності, такі органи можуть провести оцінку самостійно.
Важливо: колишній власник має право оскаржити оцінку майна, на підставі якої йому було виплачено компенсацію, у судовому порядку.
Примусове відчуження – крайній захід, але необхідний для оборони. Держава гарантує компенсацію за вилучене майно. У воєнний час кожен із нас робить свій внесок у перемогу, і інколи цей внесок вимірюється не лише особистою мужністю, а й готовністю поступитися частиною власності заради спільної справи.
Джерело: Мін’юст