Чи потрібно оплачувати простій, якщо працівник без попередження виїхав за кордон

У ситуації, коли працівник без попередження залишив робоче місце та виїхав за кордон, підстави для оголошення простою та виплати 2/3 посадового окладу відсутні, оскільки підприємство працює і має всі умови для виконання роботи. Відсутність працівника слід обліковувати як "відсутність з інших причин", а період його відсутності оплаті не підлягає

177


Підприємство працює, працівники виконують роботу у приміщенні роботодавця, бойові дії не проводяться. Один з працівників без попередження залишив робоче місце та виїхав за кордон, роботу не виконує. Чи має підприємство запровадити для нього простій і оплачувати його у розмірі 2/3 посадового окладу

Правові підстави для запровадження простою для працівника в даному випадку відсутні.


Згідно ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.


В даному випадку, згідно змісту запитання, на підприємстві є умови для виконання роботи, а працівник з власної ініціативи залишив місце роботи.


Водночас до з’ясування всіх обставин не можна і звільняти такого працівника ха прогул в період дії воєнного стану до з'ясування всіх причин і обставин.


Обліковувати відсутність працівника слід, як відсутність з інших причин.


Час, протягом якого працівник не виконує свої обов’язки, в даному випадку оплаті не підлягає.


Джерело: Держпраці

177

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі
0/700

Коментарів поки немає

Почніть розмову…

184

267

15

1004

839

87

13

38

30

18

Стаття
ЗЕД
21.11.2025

Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування «ввізного» податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки

основне зображення для Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

20

334

825

37

12

12

13

13

9

19