Генератор на підприємстві: питання обліку та оподаткування

1. Придбання генератора
2. Введення в експлуатацію генератор
3. Амортизація генератора
4. Облік витрат на амортизацію генератора
5. Експлуатація генератора: списання пального
6. Зберігання пального для генератора: особливі умови воєнного стану
7. Переміщення пального для генератора
8. Якщо блекаутів немає… Консервувати чи тримати наготові
9. Які дозволи для експлуатації генератора потрібні і як це працює під час воєнного стану
10. Екологічний податок: декларувати чи ні

Придбання генератора

Генератори обліковуються за НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92 (далі – НП(С)БО 7). Первісна вартість включає витрати на придбання, доставку, монтаж і введення в експлуатацію (п. 8 НП(С)БО 7). Облік ведеться на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» або субрахунку 153, якщо генератор класифікується як МНМА (п. 5 НП(С)БО 7).

Для податкового обліку платникам, які коригують різниці, слід враховувати вартісну межу для основних засобів – 20 тис. грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Складові первісної вартості генератора:

1. Ціна придбання: зазначена в договорі купівлі-продажу.
2. Витрати на доставку: транспортування генератора до місця використання.
3. Монтаж: роботи з встановлення та підключення генератора.
4. Пусконалагоджувальні роботи: тестування й налаштування обладнання.
5. Інші витрати: податки, збори або страхування, які не відшкодовуються.

У разі імпорту генератора до первісної вартості включаються митні платежі.

Податкові пільги з придбання генератора

Згідно з п. 87-1 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ, та пов’язаного із цим пунктом 9-36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ), звільняються від ввізного мита та від ПДВ операції ввезення на митну територію України будь-яким способом (міжнародне перевезення, поштове відправлення, експрес-відправлення) генераторних установок, коди УКТЗЕД яких перелічені в пункті 9-36 розділу XXI МКУ:

Отже, при імпорті до 01.01.2026 вказані генераторні установки звільняються від ввізного мита та ПДВ, проте при реалізації генераторів у межах України ПДВ нараховується, і підприємство-покупець може отримати податковий кредит.

Для застосування звільнення на митниці необхідно надати документи, що підтверджують відповідність генераторів технічним регламентам, і маркувати продукцію знаком відповідності. Якщо вимоги не виконано, подається повідомлення до Міністерства енергетики про введення товару в обіг.

Держпродспоживслужба пояснила, що генератори електричного струму повинні відповідати вимогам нормативних документів, зокрема Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженому постановою Кабміну від 16.12.2015 №1077. Докладніше розказали про це фахівці Держпродспоживслужби.

Чи подавати форму №20-ОПП?

Якщо генератор знаходиться за адресою, щодо якої вже подавалася форма №20-ОПП, додатково повідомляти не потрібно (ЗІР, категорія 116.11.03). В інших випадках форму слід подати згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588).

Введення в експлуатацію генератор

Генератор визнається активом після введення в експлуатацію. Для цього складається акт у довільній формі, який повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Типові проводки:

1. для основних засобів: Дт 104 «Машини та обладнання» Кт 152;
2. для МНМА: Дт 112 Кт 153.

Метод амортизації та строк корисного використання зазначаються в акті. Згідно з п. 29 НП(С)БО 7, амортизація починається з місяця, наступного за місяцем введення генератора в експлуатацію.

Амортизація генератора

Після введення в експлуатацію генератор амортизується відповідно до методу, обраного підприємством (п. 28 НП(С)БО 7). Для малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) застосовуються методи «50 / 50» або «100%» (п. 27 НП(С)БО 7).

Методи амортизації основних засобів:

1. прямолінійний – рівномірний розподіл витрат;
2. зменшення залишкової вартості – списання значної частини вартості в перші роки;
3. прискорений – подвійна норма амортизації;
4. виробничий – залежить від фактичного використання генератора;
5. кумулятивний – прискорене списання на початку.

Згідно з п. 43-1 підрозділу 4 розд. ХХ ПКУ, для обладнання, введеного в експлуатацію після 01.01.2017 року, дозволено застосовувати прискорену амортизацію. Генератор можна амортизувати рівними частинами протягом двох років замість п’яти (для групи 4). Це зменшує оподатковуваний прибуток, надаючи підприємству фінансові переваги.

Облік витрат на амортизацію генератора

Напрямок використання генератора визначає облік амортизації:

1. для виробничих потреб: рахунки 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати»;
2. для адміністративних потреб: рахунок 92 «Адміністративні витрати»;
3. у разі простою: субрахунок 949 «Інші операційні витрати».

Такий підхід дає змогу підприємствам раціонально обліковувати амортизацію відповідно до умов експлуатації.

Експлуатація генератора: списання пального

Паливо для роботи генератора обліковується як матеріальні запаси на рахунку 203 «Паливо». Вартість закупівлі включає ціну палива і транспортні витрати. Списання пального здійснюється відповідно до фактичного обсягу споживання.

Паливо, необхідне для роботи генератора, обліковується як матеріальні запаси підприємства. Його закупівля оформлюється через оприбуткування на рахунок 203 «Паливо» із включенням до вартості закупівельної ціни та транспортних витрат. У процесі використання генератора паливо списується у витрати відповідно до фактично спожитих обсягів.

Розробка нормативів витрат пального для генератора не є обов’язковою, але підприємство може впровадити їх для контролю витрат. Особливо це актуально для платників ПДВ, які повинні враховувати можливість негосподарських витрат. Такі витрати можуть обмежити право на податковий кредит за пальне, придбане для генератора, якщо воно використовується не в господарській діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати норми витрат пального для генератора. У 2023 році було розроблено Методичні рекомендації щодо нормування витрат пального, мастильних матеріалів та інших ресурсів, які можуть слугувати орієнтиром для розробки таких норм.

Для розрахунку витрат палива враховується:

1. кількість годин роботи генератора;
2. годинна витрата палива, вказана в технічному паспорті.

Загальний обсяг списання палива розраховується як добуток відпрацьованих годин на номінальну витрату. Результати оформлюються актом на підставі даних журналу обліку роботи генератора.

Зберігання пального для генератора: особливі умови воєнного стану

Згідно з Законом України від 18.07.2024 №3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», яким внесено зміни до ПКУ (щодо адаптації норм ЄС з акцизного оподаткування), оновлено п. 47 підр. 5 розд. ХХ ПКУ. Цими змінами визначено нові правила щодо виключення окремих місць зберігання пального з переліку акцизних складів – отже, їх не потрібно реєструвати як акцизні склади у передбачених законом випадках.

Зокрема, з 01.09.2024 не вважаються акцизними складами і не підлягають реєстрації місця зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, якщо:

1. місткість ємностей не перевищує 2000 літрів – на період дії воєнного стану і протягом 30 днів після його завершення, без обмежень щодо території України чи виду діяльності;
2. місткість ємностей перевищує 2000 літрів, але не більше ніж 5000 літрів – на період з 1 вересня 2024 року до дати завершення або припинення бойових дій, і тільки на територіях, які внесені до офіційного Переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих, для суб’єктів, що не здійснюють виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю пальним або його зберігання (окрім зберігання для власних потреб і/або промпереробки).

Це виключення можна застосовувати лише за таких умов:

1. пальне має використовуватись виключно для електрогенераторів;
2. ведеться окремий облік надходження та використання такого пального;
3. розрахунки за пальне здійснюються виключно в безготівковій формі.

Окремо зауважимо, що незалежно від виключення з поняття акцизного складу, вимога про отримання ліцензії на зберігання пального залишається чинною. Проте, під час дії воєнного стану та ще 30 днів після його завершення, ліцензія на зберігання пального саме для генератора не потрібна, якщо обсяг зберігання на одному об’єкті не перевищує 2000 літрів, а якщо більший – також можна обійтися без ліцензії, але обов'язкове подання декларації про провадження діяльності зі зберігання пального до податкового органу. Це визначено п. 24 Прикінцевих положень Закону України від 21.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817).

З моменту подання декларації у суб’єкта, який зберігатиме пальне для генератора в обсязі більше 2000 л, виникає право на таке зберігання.

Відповідно до п. 24 розд. «Прикінцеві положення» Закону №3817-ІХ, декларація про провадження діяльності із зберігання пального повинна містити таку інформацію:

щодо суб’єкта господарювання:

1. юридична особа зазначає найменування, код ЄДРПОУ та місцезнаходження;
2. фізична особа – підприємець зазначає прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (зареєстроване/задеклароване місце проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію/номер паспорта (якщо дозволено ідентифікацію за паспортом), унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності);
3. уповноважена особа за договором про спільну діяльність – вказується найменування, код згідно з ЄДРПОУ та податковий номер, присвоєний при взятті договору на облік відповідно до пп. 63.6 та 64.6 ПКУ;
4. іноземний суб’єкт господарювання – зазначає найменування та податковий номер постійного представництва;

щодо об’єкта зберігання:

1. загальна місткість резервуарів і ємностей для зберігання пального;
2. фактичне місце їх розташування.

Декларація подається в довільній формі, у паперовому або електронному вигляді відповідно до порядку, визначеного ст. 42 ПКУ. Право на зберігання пального понад 2000 літрів для потреб електрогенераторної установки виникає з моменту подання такої декларації до контролюючого органу. В електронній формі така декларація подається у вигляді листа у форматі PDF-файлу через меню електронного кабінету – «Листування з ДПС».

У разі, якщо суб’єкт господарювання зберігає для генератора понад 2000 літрів пального без подання декларації, контролюючий орган розцінює це як зберігання пального без ліцензії. За таке порушення настає відповідальність згідно зі ст. 73 ПКУ.

Переміщення пального для генератора

Пальне, яке зберігається для заправки генератора, повинно якимось чином опинитися на підприємстві. Отже, можливий випадок, коли підприємство власним транспортом доставляє його з АЗС в каністрах. Якщо підприємство не є платником акцизного податку та перевозить пальне для власного споживання в транспортному засобі, який не є акцизним складом пересувним, необхідно подавати до ДПС Заявку на переміщення пального, крім випадків, коли пальне перевозиться в тарі об’ємом до 5 літрів. Форма затверджена наказом Мінфіну від 08.05.2019 №188. Це підтверджують податківці в ЗІР, категорія 114.11.02.

У разі прямої заправки з бензовоза до генератора дозволи або заявки не потрібні.

Якщо блекаутів немає… Консервувати чи тримати наготові

Тимчасове невикористання генератора через стабільне електропостачання не змінює його статусу як виробничого активу, якщо придбання було обумовлене господарськими потребами (пп. 138.3.2 ПКУ).

Консервація доцільна лише за тривалого простою. Вона потребує виконання таких заходів відповідно до Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою Кабміну від 28.10.1997 №1183 (далі – Положення №1183):

1. видання наказу про консервацію;
2. проведення консерваційних робіт;
3. оформлення документів про тимчасове виведення генератора з експлуатації.

Нарахування амортизації припиняється лише у разі реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 НП(С)БО 7). Однак варто пам’ятати, що рішення про консервацію – це не обов’язок, а право керівництва. Доцільно вдаватися до цього лише у разі тривалого простою, коли обладнання точно не буде використовуватися найближчим часом.

Мінімальний строк консервації – 1 рік (п. 2.3 Методрекомендацій, затверджених Наказом Мінпромполітики України від 09.06.2004 №274). Але за потреби об’єкт ОЗ можна достроково розконсервувати за рішенням керівника підприємства (п. 9 Положення №1183)

Порядок дій під час розконсервації ОЗ для недержавних підприємств може бути таким:

1. Приймають рішення про розконсервацію ОЗ керівником підприємства – оформляється відповідний наказ (п. 7 Положення №1183).
2. Проводять необхідні технологічні заходи щодо розконсервації ОЗ.
3. Складають комісією акт про розконсервацію ОЗ і введення в експлуатацію об’єкта у довільній формі із зазначенням обов’язкових реквізитів первинного документа.

Амортизація починає нараховуватись з місяця, наступного за місяцем розконсервації.

Які дозволи для експлуатації генератора потрібні і як це працює під час воєнного стану

Для експлуатації генератора можуть знадобитися:

1. дозвіл на викиди забруднюючих речовин (для стаціонарних джерел);
2. дозвіл на роботи підвищеної небезпеки (згідно з Законом України від 19.05.2011 №3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»).

На час воєнного стану і протягом трьох місяців після його завершення ці дозволи можна замінити деклараціями, поданими згідно з постановою Кабміну від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Екологічний податок: декларувати чи ні

Відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ, суб’єкти господарювання сплачують екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Генератори, що працюють на пальному, можуть вважатися такими джерелами, якщо викиди забруднюють атмосферу (ЗІР, категорія 117.01).

На період воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення генератори з кодом 8502 за УКТ ЗЕД не визнаються стаціонарними джерелами забруднення (п. 46 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ), тому екологічний податок не сплачується.

Але, слід зазначити, що відповідно до п. 240.7 ПКУ не є платниками за викиди суб‘єкти, які здійснюють такі викиди СО2 не більше 500 тонн на рік. Для генератора – це дуже багато, і більшість з них таких викидів не утворює.

Тобто, якщо платник використовує до 200 тонн пального на рік, сплачувати екологічний податок не потрібно.

Після завершення воєнного стану підприємства мають:

1. отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб (крім зберігання у споживчій тарі до 60 л);
2. отримати дозвіл на викиди для стаціонарних генераторів, якщо це не було зроблено раніше;
3. сплачувати екологічний податок, якщо генератор класифікується як стаціонарне джерело забруднення.

Заздалегідь підготовлені документи допоможуть уникнути штрафів та додаткових витрат.

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

Шаблони та зразки документів:

Наказ про придбання генератора

Акт введення в експлуатацію основного засобу - генератора

Довідка про наявність на балансі основного засобу (генератора)

Акт на списання пального, використаного для роботи генератора

Наказ про оренду генератора та затвердження норм палива до нього

Ексклюзивна колекція «Накази і акти для обліку витрат на генератори»

Наказ про введення в експлуатацію генератора та визначення норм палива до нього

Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність(форма 20-ОПП ідентифікатор форми J/F1312007)

Читайте більше:

Екологічний податок 2025

Облік придбання генератора

Паливо для генератора: придбання та списання

Заява на ліцензії на право зберігання пального для власних потреб, промислової переробки: заповнення, подання