Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Середня зарплата для бронювання: наказ Мінекономіки, алгоритм визначення та приклади розрахунків

Для отримання критичності підприємство має дотримуватись критерію щодо розміру середньої зарплати. Яким чином визначити цей показник – далі в публікації

Експерт:Тетяна Гуль

25108

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Розмір нарахованої середньої зарплати – один з критеріїв «критичності»
  2. Алгоритм визначення середньої зарплати за останній квартал
  3. Особливості та проблеми визначення середньої зарплати
  4. Вихідні дані
  5. Перехідні виплати – відпускні та лікарняні


Розмір нарахованої середньої зарплати – один з критеріїв «критичності»


Сьогодні деякі підприємства за дотриманням певних вимог мають можливість бронювати своїх працівників. Наприклад, бронювати можуть підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.


Щоб отримати статус критичного, такі підприємства мають відповідати певним критеріям. Одним із обов’язкових критеріїв є розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний квартал.


Для державних і комунальних підприємств вона має бути не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021.


Для інших підприємств не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. На сьогодні це 20000 грн і цей розмір збережеться також в 2025 році.


Алгоритм визначення середньої зарплати за останній квартал


Саме алгоритм визначення такої середньої зарплати за останній квартал і викликав чимало запитань. Адже Порядок №76 не містить правил щодо розрахунку такого показника.


Раніше Мінекономіки радило визначати середню зарплату з використанням такого показника як середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, який визначається з урахуванням оплачених людино-годин.


При цьому перевірити цей показник складно, оскільки ані в звіті з праці, ані в податковому розрахунку його не зазначають.


Проте вже є нове роз’яснення цього відомства. В ньому Мінекономіки рекомендує визначати середню зарплату з урахуванням даних Податкового розрахунку.

Лист Мінекономіки від 11.12.2024 № 2704-25/89101-01 щодо розрахунку середньої заробітної плати.

Для цього потрібно підсумувати дані рядків 1.1 «сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця», 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України» та поділити на рядок 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату», тобто:


  1. (рядок 1.1 + рядок 1.3 + рядок 1.4) : рядок 105


Особливості та проблеми визначення середньої зарплати


Це роз’яснення чекали з 1 грудня, коли змінились критерії бронювання. Але, на жаль, відповіді на всі питання воно не дає.


По-перше, в розрахунок будуть включатись всі суми нарахованої зарплати, зокрема, якщо вона перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ.

Наприклад, 5 працівників мають зарплату по 15 тис. грн, а один 200 тис. грн. В середньому розмір середньої зарплати становить понад 45 тис. грн.

По друге, при обчисленні середнього заробітку включається зарплата та лікарняні. А ось винагорода за ЦПД, допомога по вагітності та пологах – ні. Ці виплати показують в рядках 1.2 та 1.5.


Але в рядку 105 зазначають усіх застрахованих осіб, інформація про яких відображена в додатку 1, зокрема і осіб, з якими укладено ЦПД та які мали нараховану винагороду і працівниць, яким нарахована допомога по вагітності та пологах.


Це означає, що якщо є такі особи і вони включені до рядка 105, їх нарахування в розрахунок не будуть включатись, і середня зарплата буде занижена.

Наприклад, на підприємстві зарплата 5 працівників по 20000 грн., є працівниця в декреті і є особа, яка виконувала роботи за ЦПД. Тобто, 7 застрахованих осіб. В такому разі враховуючи роз’яснення Мінекономіки, середня зарплата буде менше 20000 грн.

По-третє, Мінекономіки не сказало ані слова про сам механізм розрахунку середньої зарплати. А це також має суттєве значення, що можна продемонструвати на прикладах.


Вихідні дані

Загальна нарахована зарплата за 4 квартал склала 310 000 грн. В жовтні та листопаді працювало 5 працівників, в грудні – 6.

Варіант розрахунку 1


  1. Середня зарплата: (310000 : (5+5+6)) = 19375 грн (загальна нарахована сума ділиться на загальну кількість працівників за квартал).


Варіант розрахунку 2


Якщо використовувати Методику №444, потрібно визначити середню кількість працівників за квартал. В прикладі це буде 5 працівників. Далі загальний розмір нарахованої зарплати за 4 квартал слід поділити на середню кількість працівників та на 3 (кількість місяців в кварталі). Маємо інше значення:


  1. 310 000 : 5 / 3 = 20 666,67 грн.


Як видно з прикладів, залежно від механізму розрахунку значення середньої зарплати відрізняється. Є надія, що Мінекономіки надасть більш розширену консультацію про те, яким чином визначати середню зарплату.


Перехідні виплати – відпускні та лікарняні


За наявності «перехідних» виплат – відпускних та лікарняних теж є неврегульовані питання.


За правилами Порядку 4 такі виплати відображаються в податковому розрахунку того звітного періоду, коли такі виплати були фактично нараховані. А це також може впливати на обчислення середнього заробітку.


Наприклад, працівник частину місяця працював, а частину хворів. В такому разі лікарняні будуть нараховані в наступному місяці. І в розрахунок середнього заробітку вони будуть включені вже у наступному місяці.

Тетяна Гуль

Експерт

Тетяна Гуль

Консультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland

25108

3

59

3

167

3

246

3

14

3

13

4

13

3

12

4

44

1

44

28

20209

3

42

3

48

3

45

5

407

3

66

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

основне зображення для Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
3

17

4

377

4

418

3

11

3

687