Зарплати без надбавок? Уряд запускає найрадикальнішу реформу. Податкові зміни: як бюджет-2026 вплине на ФОПів та роботодавців. Підсумки тижня 01.12-05.12.2025

1. Держбюджет-2026 без сенсацій: підвищення соцстандартів є, але не космічне
2. Податкова рулетка-2026: хто втратить спрощенку, а хто отримає податкові бонуси
3. Цифровий терор для бізнесу: ППР із QR-кодами і пенею, яка сама себе нараховує
4. ФОПи, видихаємо: у 2026-му масового скасування пільг та ПДВ-апокаліпсису не буде
5. ПФУ ввімкнув жорсткий режим: нові «маячки» ризику для перевірки роботодавців
6. Революція в зарплатах: уряд пропонує скасувати надбавки, доплати та індексації
7. Перевірки, атестації, тотальна цифровізація та IPSAS: реалії–2026 для держбухів
8. Нові правила е-документообігу: самозайнятих автоматом підключать до СЕД
9. Оцифрування трудових книжок: українцям дають «фору» на воєнний час
10. Ще один офіційний святковий день, який «зламає» графіки і розрахунки

Держбюджет-2026 без сенсацій: підвищення соцстандартів є, але не космічне

3 грудня Верховна Рада підвела риску під бюджетними спекуляціями та ухвалила Держбюджет-2026 (законопроєкт №14000), залишивши мінімалку та прожитковий мінімум на рівні, запропонованому урядом ще на старті: мінімальна зарплата – 8647 грн, прожитковий мінімум – 3209 грн.

Ці цифри прямо вплинуть на цілий ланцюг виплат: ЄСВ, місцеві податки і збори, лікарняні та декретні, подарунки, аліменти, нецільову матдопомогу, трудові штрафи та плату за ліцензії тощо. Зокрема, добові по Україні встановлено на рівні 864,70 грн, а ПСП – 1664 грн, Мінімальний ЄСВ піднімається до 1902,34 грн, максимальний – до 38 046,80 грн. Штрафи теж «підростуть»: за неоформленого працівника – 86 470 грн, за прострочення зарплати – 25 941 грн. Ставки єдиного податку для ФОПів 1 і 2 груп – від 332,80 грн до 1729,40 грн, а ліміти доходів спрощенців – від 1 444 049 грн до 10 091 049 грн. Мінімальні аліменти для дітей становитимуть від 1408,50 до 1756 грн.

Індексація зарплат «обнуляється» з початку року, а новий розрахунок стартує лише з лютого 2026.

Хоча порівняно з 2025-м цифри зросли, очікуваного «революційного стрибка», про який так галасували депутати, так і не сталося, і всі бюджетні фантазії залишилися на папері – про них ми вже розповідали у підсумках тижня:

1. 29.09-03.10.2025. 12 тис. мінімалки для всіх: Держбюджетні ігри-2026. Сплата податків через Дію та автосписання боргів;
2. 06.10-10.10.2025. Мінімалка 15 016 грн – раз! Хто більше? Аудит бізнесу замість перевірок і штрафів.

Ключові цифри та суми для розрахунків бухгалтерів та ФОПів на наступний рік ми навели у шпаргалці.

У пригоді вам також неодмінно стануть статті:

1. Держбюджет-2026 прийнято! Нові розміри зарплатних показників
2. ФОПи увага: як підвищення МЗП змінить податки й ліцензійні критерії у 2026

Оновлені показники вже окреслили правила роботи на наступний рік – і тепер бухгалтерам доведеться швидко адаптуватися до нових розрахункових величин, строків та вимог. Як уникнути типових ризиків і впорядкувати всі нюанси до старту 2026 року, зорієнтуємо вас 9 грудня на вебінарі «Зарплата і звітність-2026: індексація, квота 4% та об’єднаний звіт за листопад-грудень без помилок»

Податкова рулетка-2026: хто втратить спрощенку, а хто отримає податкові бонуси

Верховна Рада прийняла закон (законопроєкт №14097), який змінює податкові правила на 2026 рік [Прим. ред. – про нього ми інформували вас у Підсумках тижня 10.11-14.11.2025].

Для банків податок на прибуток зростає до 50% без права враховувати збитки минулих років.

Запуск е-акцизу перенесли на 1 листопада 2026 року, а пільги з ПДВ для енергетичного обладнання та товарів оборонного призначення діятимуть до 2027 року.

Банки більше не будуть податковими агентами у випадку банкрутства фізосіб, скасовано єдиний податок для охоронної діяльності та обов’язок нарахування компенсуючого ПДВ у деяких звільнених від оподаткування операціях.

Також продовжено пільги для БПЛА, тепловізорів, антидронових рушниць і спрощено роботу платників у «Клубі білого бізнесу». Крім цього, зазнав змін закон про аудит.

Фактично, новий закон робить 2026 рік роком маневрів і хитрих стратегій: одні рахують втрати, інші – бонуси, а хто не встигне пристосуватися – відчує ефект змін на власному гаманці.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Цифровий терор для бізнесу: ППР із QR-кодами і пенею, яка сама себе нараховує

Із 26 лютого 2026 року податкові повідомлення-рішення (ППР) для платників податків повністю переходять у цифровий режим.

Мінфін переглянув оформлення, структуру та процедури сплати ППР, а також комунікацію з податковими органами, і тепер кожен крок фіксується (накази Мінфіну від 09.10.2025 №513, від 05.11.2025 №548).

Штрафи та пеня у період воєнного стану автоматично скасовуватимуться протягом 30 днів, але тільки якщо платник своєчасно повідомить податкову про оплату. Форми доповнено QR-кодами, деталями про судові рішення.

У формі «Д» чітко вказано: пеня нараховується автоматично в день сплати узгодженого податку, крім випадків, коли податок занизили для нерезидента. А застарілу форму «З» видалено.

Також уточнено порядок для ліквідованих органів та податкових агентів.

Отже, система стає менш гнучкою і безжальною: помилки чи зволікання тепер дорого коштуватимуть, а стара логіка «якось пройде» відходить у минуле. Докладніше про зміни – у статті.

ФОПи, видихаємо: у 2026-му масового скасування пільг та ПДВ-апокаліпсису не буде

МВФ знову «підняв хвилю» у бізнес-середовищі: в мережі з’явилися повідомлення, що з 2026 року всі ФОПи стануть платниками ПДВ. Реальність значно прозаїчніша.

У прес-релізі фонду від 26 листопада згадується лише, що Україна має «скасувати пільги щодо реєстрації платником ПДВ», без конкретики та тексту самого меморандуму. Жодного законопроєкту, деталей про строки чи порядок немає.

Тож усі страшилки про масове введення ПДВ у 2026 році – це лише чутки. Технічно запровадити ПДВ для всіх підприємців зараз нереально – для цього треба скасувати 1–2 групи, переписати закони, оновити форми звітності та програмне забезпечення податкової, перенавчити бухгалтерів і ФОПів.

Фактично зміни стартують з 2027 року, як підтвердив Уряд, поки ж ФОПи можуть спокійно працювати за чинними правилами.

Нагадаємо, сьогодні ПДВ не сплачують ФОПи на загальній системі та спрощенці 4 групи з оборотом до 1 млн грн, ФОПи 1–2 групи та, зокрема, 3 група (5%) у межах свого ліміту. Решта вже реєструються ПДВшниками та платять податок.

Однак поки у спокої далеко не всі. Для юросіб кінець року традиційно приносить свої «сюрпризи» – насамперед у частині контролю за фінансовими показниками, розрахунками та взаємодією з податковою. Розібратися, де бізнес може втратити найбільше та як цього уникнути, допоможемо на вебінарі 12 грудня «ПДВ, податок на прибуток і заборгованості: три зони ризику, які потрібно закрити до 2026 року»

ПФУ ввімкнув жорсткий режим: нові «маячки» ризику для перевірки роботодавців

Пенсійний фонд затвердив новий порядок перевірок страхувальників – роботодавців (постанова ПФУ від 10.10.2025 №33-1). І тепер контроль за правильністю використання страхових коштів стане жорсткішим і точнішим.

За новими правилами планові перевірки формуються за п’ятьма «маячками ризику»:

1. зростання лікарняних;
2. максимальні виплати на день;
3. підозри на порушення;
4. виплати без сплати ЄСВ;
5. відсутність документальної перевірки більше трьох років.

Із позаплановою інспекцією можуть прийти без попередження, якщо лише один із критеріїв спрацює, включно зі скаргами працівників або різким стрибком видатків.

Фонд перевіряє документи на місці або дистанційно протягом строку від двох до десяти днів, залежно від розміру бізнесу. Особлива увага до всіх виплат: лікарняні, догляд за дитиною, вагітність, пологи, поховання – кожна копійка під контролем.

Пропустили строк або припустилися помилки – штрафи та претензії неминучі. Лише мікробізнес може розраховувати на деякі поблажки. Кожна операція фіксується, ризики автоматично відслідковуються, а контроль стає тотальним. Виграє той, хто перевіряє все сам і не пропускає дрібниць.

Революція в зарплатах: уряд пропонує скасувати надбавки, доплати та індексації

Реформа оплати праці в Україні знову на слуху: новий законопроєкт пропонує радикальні зміни, які можуть суттєво вплинути і на бюджетну сферу, і на приватний сектор.

Основні новації передбачають скасування чинного Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» та статей Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), які гарантують тарифні сітки, надбавки, індексацію та доплати за шкідливі умови. Замість цього вводять нові інструменти – грейди, Виконавчий та Генеральний табелі посад, бенефіти – і суттєво посилюють повноваження Кабміну в регулюванні оплати праці.

Законопроєкт пропонує запровадити єдину систему формування зарплат як у публічній службі, так і у приватному секторі, встановлюючи мінімальні гарантії, принципи формування винагороди та джерела фінансування заробітної плати на приватних підприємствах винятково через прибуток.

Критики, зокрема профспілки, звертають увагу на низку ризиків: законопроєкт не пропонує альтернатив скасованим доплатам, відсутні механізми захисту працівників, «універсальна» модель може призвести до занижених зарплат бюджетникам і до ігнорування норм приватним сектором.

Документ ще не зареєстрований у ВРУ і буде допрацьований, але вже викликав значний резонанс серед бізнесу, бухгалтерів та експертів, які наполягають на прозорості та збереженні балансу між мотивацією працівників і реальними можливостями роботодавців.

Перевірки, атестації, тотальна цифровізація та IPSAS: реалії–2026 для держбухів

Мінфін підготував проєкт стратегії на 2026–2030 роки, яка змінює підходи до бухгалтерії, особливо у державному секторі.

Стандарти обліку наближають до IPSAS, фінансову звітність перевірятимуть серйозніше – на точність, повноту та порівнянність з міжнародними показниками. А звітність зі сталого розвитку стане обов’язковою.

У планах також – ввести обов’язкові професійні стандарти для бухгалтерів і головбухів бюджетних установ, регулярні атестації та перевірки.

Усі операції з Казначейством переходять в електронну форму, договори та платежі автоматизуються. У публічних закупівлях теж – нові вимоги до договорів та обов’язкове їх е-підписання.

При цьому Держаудитслужба посилить контроль, збільшивши кількість інспектувань та моніторингів.

Тож бухгалтерам доведеться швидко опанувати нові правила, перевіряти процедури й працювати без помилок, позаяк контроль стає тотальним, а відповідальність – значно жорсткішою.

Поки нормативка повсякчас оновлюється, а процедурами дедалі важче оволодіти «на ходу», варто озброїтися свіжими поясненнями та актуальними алгоритмами дій. Їх ви отримаєте 10 грудня на вебінарі «Агрооблік, звітність та земельні новації & Нова середня для бронювання і критичності з 1 січня»

Нові правила е-документообігу: самозайнятих автоматом підключать до СЕД

ДПС оприлюднила проєкт наказу Мінфіну, який змінює правила електронного документообігу між платниками й податковою.

Головна ідея – спростити обмін електронними документами, особливо для самозайнятих. Фізособи, які повинні подавати звітність онлайн, автоматично вважатимуться учасниками системи обміну та зможуть надсилати документи лише з КЕП або удосконаленим підписом.

Керівники та самозайняті мають підписувати документи тим ключем, інформацію про який вони подали разом із першим електронним документом. Якщо підпис делегують іншим людям, про них доведеться окремо повідомляти податкову.

Також у повідомленні про КЕП пропонують прибрати пункт про «технологічний сертифікат».

Оцифрування трудових книжок: українцям дають «фору» на воєнний час

У Верховній Раді з’явилася ініціатива зняти «прес» із роботодавців та працівників щодо оцифрування трудових книжок.

Законопроєкт №14257 пропонує перенести жорсткий дедлайн 10 червня 2026 року та дозволити подавати скановані документи протягом усього періоду воєнного стану і ще три роки після його завершення. Тобто перехід на електронні трудові книжки можуть суттєво розтягнути в часі, щоб люди не втрачали записи й не стояли в чергах, а бізнес – не працював у режимі «оцифрувати все за одну ніч».

Важливо! І надалі завантажувати документи зможе як роботодавець, так і сам працівник

Нині ж усі застраховані особи зобов’язані подати скан-копії до 10.06.2026, адже саме тоді спливає чинний п’ятирічний перехідний період.

Ще один офіційний святковий день, який «зламає» графіки і розрахунки

В Україні може з’явитися ще один офіційний вихідний: 30 листопада пропонують зробити Днем апостола Андрія Первозваного (законопроєкт №14261).

Для роботодавців, бухгалтерів і кадровиків це означає додаткові складнощі: внести зміни до графіків, відкоригувати розрахунок зарплат, премій та обліку робочого часу, а відпустки й лікарняні можуть «зрушитися».

Загалом святкових днів у році стане 12, і кожен з них автоматично впливає на документообіг, нарахування заробітку та обов’язкові відрахування. Якщо закон ухвалять, бухгалтерія та HR відчує підвищене навантаження, адже будь-які помилки у врахуванні нового свята можуть стати приводом для претензій від контролюючих органів. Особливо це стосується організацій із неперервним виробництвом або проєктами, де збої в графіку можуть дорого коштувати. Навіть один «забутий» вихідний – і система на автоматі покаже помилку. Тож новий святковий день – це не лише свято, а й додатковий виклик для бізнесу та бухгалтерії.

Але є нюанс: під час дії воєнного стану норми про святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не працюють, тож навіть нова «святкова дата» теоретично може не давати вихідного – усе залежить від рішення роботодавця.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!