Нові правила для педагогів: що освітній омбудсмен пропонує змінити у Трудовому кодексі

1. Робочий час педагогічних працівників
2. Оплата праці педагогічних працівників закладів освіти
3. Відпустки педагогічних працівників закладів освіти
4. Ухвалення та розірвання трудового договору з особами, яким заборонено працювати в контакті з дітьми
5. Дисциплінарна відповідальність працівників
6. Захист педагогічних працівників від мобінгу (цькування)

Служба освітнього омбудсмена опрацювала проєкт Трудового кодексу України (законопроєкт №16010).

Робочий час педагогічних працівників

Проєктом пропонується:

1. встановити, що нормальна тривалість робочого часу (норма тривалості робочого часу) працівника не може перевищувати 40 годин протягом кожного семиденного періоду (ч. 1 ст. 115 проєкту);
2. колективною угодою, договором, актами роботодавця, трудовим договором може встановлюватися менша норма тривалості робочого часу, ніж передбачена частиною першою цієї статті (ч. 2 ст.115 проєкту).

Омбудсмен запропонувала передбачити у ч. 2 ст. 115 акта, щоб норма тривалості робочого часу, менша, ніж 40 годин, могла встановлюватися також спеціальними законами

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту», норми педагогічного (навчального) навантаження педагогічних (науково-педагогічних) працівників на одну ставку встановлюються спеціальними законами.

Оплата праці педагогічних працівників закладів освіти

Проєктом пропонується:

1. установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Трудовим кодексом України не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівників та інших виплат (ч. 4 ст. 157 проєкту).

Омбудсмен підтримує таку позицію.

З 1 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України оновив підходи до оплати праці педагогічних працівників своєю постановою КМУ від 31.08.2026 №1078 «Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників», адже чинні доти підходи були застарілими.

Уряд затвердив нову Схему посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників (у коефіцієнтах) та встановив, що:

1. розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) з 1 вересня 2026 року розраховується шляхом множення базової величини 28 885 грн (за даними офіційного показника середньої заробітної плати в економіці України за І квартал 2026 року) на відповідний коефіцієнт,
2. ставки погодинної оплати з 1 січня 2027 року розраховуються у відсотках до базової величини 28 885 грн.

Тобто заробітна плата педагогічних працівників тепер не залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно збільшення заробітної плати педагогам можна буде регулювати шляхом збільшення коефіцієнтів

Відпустки педагогічних працівників закладів освіти

Проєктом пропонується:

1. передбачити керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам право на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю до 56 днів у порядку, затверджуваному КМУ (ч. 3 ст. 135 проєкту);
2. визначити, що замість 42 календарних днів педагогічні працівники закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності відповідно до ст. 135 проєкту Трудового кодексу України мають право на щорічну основну оплачувану відпустку більшої тривалості в порядку, затверджуваному КМУ.

Водночас омбудсмен звернула увагу законодавців на те, чому проєкт не вирішує існуючу нині нерівність у тривалості щорічної відпустки між педагогами закладів позашкільної освіти та інших закладів.

Так, Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою КМУ від 14.04.1997 №346, наразі встановлює для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти відпустку в 42 календарних дні.

Тому, після прийняття парламентом Трудового кодексу України, необхідно ініціювати перед Урядом внесення змін до вищевказаного Порядку, в якому чітко встановити для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти тривалість відпустки 56 календарних днів

Ухвалення та розірвання трудового договору з особами, яким заборонено працювати в контакті з дітьми

Проєктом пропонується:

1. визначити, що крім підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у разі вчинення аморального проступку працівником, який виконує не лише виховні, а й навчальні функції, в тому числі у разі, якщо такі дії не пов’язані безпосередньо з роботою (ст. 97 проєкту).

Запропонована зміна підтримується.

Укладення строкових трудових договорів з педагогічними працівниками

Проєктом пропонується:

1. що з одним і тим самим працівником може бути послідовно укладено не більше двох строкових трудових договорів для виконання тієї самої трудової функції, крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 5, 7 частини другої статті 56 цього Кодексу, які в сукупності не повинні перевищувати трьох років. У разі порушення цієї вимоги такий трудовий договір стає безстроковим, а періоди між строковими трудовими договорами включаються до тривалості трудових відносин працівника з роботодавцем, проте не підлягають оплаті. Строкові трудові договори вважаються укладеними послідовно, якщо інтервал між ними становить не більше 42 днів (ч. 4 ст. 57 проєкту).

Омбудсмен звернула увагу законодавців на те, що у закладах освіти є практика укладати строкові трудові договори на навчальний рік для виконання тієї самої трудової функції, а потім відбувається звільнення працівника. Як правило, тривалість канікул становить понад 42 дні.

Норма про інтервал не більше 42 днів може спричинити ризики для певних груп педагогічних працівників закладів освіти, з якими укладається строковий трудовий договір, щодо тривалого укладання строкового трудового договору для виконання тієї самої трудової функції

Також омбудсмен вважає, що окремого врегулювання у проєкті потребує питання сумісництва педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Дисциплінарна відповідальність працівників

Проєктом пропонується:

1. встановити, що особи, винні у порушенні трудового законодавства, несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та іншу відповідальність у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 316 проєкту);
2. протягом 10 днів з дня встановлення (фіксації) порушення роботодавець повинен попередити працівника у письмовій формі про можливе звільнення за повторне порушення трудових обов’язків (п. 1 ч. 1 ст. 97 проєкту).

Тобто дисциплінарна відповідальність проєктом Трудового кодексу України не передбачається. Замість догани пропонується застосовувати письмове попередження. Омбудсмен вважає, що це може призводити до ризиків повторення працівниками закладів освіти, які порушили трудові обов’язки, такої поведінки

Саме тому вона запропонувала два різні варіанти для розв’язання проблеми:

1. включити дисциплінарну відповідальність та захід у виді догани до проєкту;
2. розглянути питання врегулювання чіткого механізму письмового попередження працівника за порушення трудових обов’язків, способу фіксації порушення, оскарження тощо у проєкті.

Захист педагогічних працівників від мобінгу (цькування)

Проєктом пропонується:

1. визначити «мобінг (цькування)» як систематичні, у тому числі повторювані, або одноразові умисні діяння роботодавця, працівників або групи працівників трудового колективу, що спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі фізичної шкоди, психологічного та / або економічного тиску, зокрема із застосуванням технічних засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що знецінює його професійну придатність (ч. 7 ст. 5 проєкту).

Омбудсмен вбачає певні ризики в тому, щоб одноразові умисні діяння вважати мобінгом (цькуванням). Саме тому запропонувала видалити це із визначення поняття. Наразі як у чинному законодавстві, так і в проєкті перелік ознак (форм) мобінгу не є вичерпним та потребує вдосконалення. Це може призвести до зловживань з боку постраждалих працівників у разі одиничного випадку та необґрунтованих звинувачень у цькуванні в ситуації звичайного конфлікту. Також це може викликати труднощі щодо доведення умисності діяння

Джерело: Освітній омбудсмен