Безкоштовний вебінар: Бронювання-2027 і зарплатно-кадровий аудит до кінця року & Зарплата у звітності

У договорі оренди вказана загальна сума оренди, в акті – за м²: чи визнають витрати

Юридична особа – загальна система, неплатник ПДВ, орендує приміщення під офіс. В договорі вказана загальна площа оренди та загальний місячний розмір орендної плати за користування приміщенням (без фіксації вартості м²). Орендодавець у своїх документах (рахунки, акти) в якості одиниці виміру вказує саме м². На нашу думку, оскільки вартість м² не зафіксована в договорі, доцільніше вказувати «грн» або «послуга». Чи є податкові ризики в такому оформленні документів контрагентом для підприємства-орендатора?

5

306

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:


Податкових ризиків для вашого підприємства-орендаря така різниця в одиницях виміру не створює, якщо загальна місячна сума оренди в актах і рахунках стабільно відповідає умовам договору та площі приміщення.


Ви – неплатник ПДВ, тому питання вибору одиниці виміру для податкової накладної вас не стосується. Для податку на прибуток важливо, щоб були: чинний договір, акти/рахунки із зазначенням послуг оренди, одиниці виміру, кількості, суми та фактична оплата, що відповідає цим документам. За цих умов податковий орган має всі формальні підстави визнати витрати на оренду, незалежно від того, чи орендодавець пише «м²», «грн» чи «послуга».


За відсутності розбіжностей у:


  1. загальній сумі орендної плати за місяць;
  2. площі, що відповідає договору;
  3. таке оформлення не змінює суті операції і не створює протиріччя з договором.


Наприклад, якщо в акті вказано:


Варіант 1:


  1. одиниця виміру – кв.м;
  2. кількість – 1;
  3. ціна – загальна вартість оренди – 50000 грн;
  4. сума разом – 50000.


То в цій ситуації акт містить ціну оренди вказаної в договорі, і можна вважати, що первинний документ (акт) відповідає умовам договору


Варіант 2:


  1. одиниця виміру – кв.м;
  2. кількість – 50;
  3. ціна – загальна вартість оренди – 1000 грн;
  4. сума разом – 50000.


То в цій ситуації акт містить ціну оренди не вказаної в договорі, і тут можна вважати, що первинний документ (акт) не відповідає умовам договору.


За визначенням ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996):

2. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

...зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;


...Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, ст. 9 Закону №996 допускає наявність помилки в «одиниці виміру» господарської операції, і це не призведе до невизнання господарської операції на витратах орендаря. Адже зміст операції («оренда») та її обсяг (50000 грн) у Вас в акті вказані вірно.


Читайте більше:


На який термін можна укласти договір оренди нежитлового приміщення

Чи може незалежник включити до складу витрат суми оплаченої орендної плати за наступний рік

Як відстояти витрати на оренду транспорту без нотаріально завіреного договору

5

306

2

29

2

80

5

58

1

22

5

1777

2

28

4

2263

4

2725

4

199

1

1583

6

8236

2

26

8

2350

2

310

3

332

3

22

3

238

20

11259

2

37

Стаття
Відео
Ліквідація госпсуб'єкта
17.11.2026

Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура

Борги накопичилися, розраховуватися з усіма кредиторами вже немає змоги, а звичайна процедура банкрутства здається надто складною та дорогою? Для мікро- і малого бізнесу запровадили окремий механізм – спрощене провадження у справах про банкрутство. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX доповнив Кодекс України з процедур банкрутства новою Книгою шостою. Вона передбачає спеціальну процедуру для юридичних осіб і ФОП, які відповідають установленим критеріям. Її мета – швидше врегулювати неплатоспроможність, задовольнити вимоги кредиторів і, за визначених умов, звільнити боржника від боргів. Закон набрав чинності 15 листопада 2026 року. Але спрощене банкрутство – це не автоматичне списання заборгованості. Боржнику доведеться розкрити суду інформацію про майно, рахунки, кредиторів і значні правочини за останні три роки. А ліквідатор і суд перевірятимуть, чи не намагався підприємець приховати активи або зловживати процедурою. Розберімо, хто може скористатися новими правилами

відео прев’ю для Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура
3

31