Безкоштовний вебінар: Бронювання та критичність 2027 від помилок до зарплатних вимог & Закриваємо 2026-й

Оплата простою 2/3 окладу при втраті зв'язку з працівником: чи можна припинити нарахування

Працівник, який перебуває на вимушеному простої із збереженням зарплати в розмірі 2/3 посадового окладу, перестав виходити на зв'язок. Чи вірним буде видати наказ про припинення нарахування оплати за простій на підставі зникнення зв'язку з таким працівником до з'ясування всіх обставин? Чи правомірним буде донарахування оплати за простій за період відсутності зв'язку з працівником, після того як зв'язок відновиться? Чи правильним все ж таки буде продовжувати нарахування оплати за простій з моменту відновлення зв'язку?

4

90

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати

👆 Таке питання надійшло до сервісу «AI-Консультант». Наш AI-Консультант проаналізував ситуацію та надав детальну відповідь 🤖, яку перевірили експерти редакції:


Припиняти нарахування оплати за простій лише через відсутність зв’язку з працівником неправомірно: виплати необхідно продовжувати протягом усього періоду дії простою, а у разі їх незаконного призупинення – донарахувати заробіток за весь час відсутності контакту.


Обґрунтування


  1. Оплата простою є обов’язковою державною гарантією. Відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу). Поки діє наказ про запровадження простою і статус працівника не змінено (наприклад, через відпустку, призупинення дії трудового договору чи звільнення), роботодавець зобов'язаний нараховувати виплати.
  2. Відсутність зв’язку не скасовує право на оплату. Норми КЗпП та Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не зобов'язують працівника під час простою перебувати на постійному зв'язку, якщо наказом по підприємству для нього не встановлено обов'язок бути присутнім на робочому місці. Сам факт втрати контакту не є юридичною підставою для припинення або «заморожування» державних гарантій з оплати праці.
  3. Фіксація фактів та алгоритм дій роботодавця. Роботодавцю слід фіксувати всі спроби вийти на зв'язок (акти, направлення письмових запитів) за останніми відомими адресами, як це передбачено ч. 4 ст. 7 Закону № 2136-IX. Якщо відсутність інформації про працівника триватиме понад 4 місяці поспіль, роботодавець матиме право розглянути питання про припинення трудового договору на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. До цього моменту підстав для позбавлення виплат немає.
  4. Обов'язковість донарахування при відновленні виплат. Якщо роботодавець ухвалив рішення припинити нарахування, це є порушенням ст. 113 КЗпП. У разі відновлення зв’язку або під час перевірки Держпраці роботодавець зобов'язаний видати наказ про відновлення нарахувань та донарахувати оплату за весь пропущений період. Відновлення виплат лише «з дати з'яви» без компенсації минулого періоду створює ризик судового спору та накладення штрафних санкцій.


Правомірно та юридично безпечно – продовжувати нарахування за весь період дії простою або повністю донарахувати суми за час відсутності зв'язку


Читайте більше:


Повітряна тривога на роботі: оплата простою 100%, оподаткування та відповідальність працівників

Робота під час повітряної тривоги у 2026 році: правила, простій та оплата

Працівникам платитимуть 2/3 окладу за час простою за рахунок держбюджету: законопроєкт №14064

Чи можна зменшити розмір оплати праці за час встановленого простою в умовах воєнного стану

Чи потрібно оплачувати простій, якщо працівник без попередження виїхав за кордон

4

90

3

27

4

40

4

31

2

14

2

17

2

15

1

16

1

20

4

203

4

101

3

452

5

1285

2

20

3

18

1

18

2

21

2

51

2

26

4

63

2

128