Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Робота під час повітряної тривоги у 2026 році: правила, простій та оплата

Чи можна працювати під час повітряної тривоги у 2026 році? Розбираємо нові правила за постановою КМУ №1092, роботу за жовтого та червоного рівнів загрози, оформлення простою, оплату часу в укритті та дії роботодавця під час відключення світла. Також пояснюємо, як простій впливає на розрахунок відпускних і лікарняних та яка відповідальність передбачена за порушення вимог цивільного захисту

Експерт:Тетяна Гуль
6

3220

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Робота під час повітряної тривоги: правила для роботодавців у 2026 році
  2. Відключення світла у 2026 році: як організувати роботу та оформити простій
  3. Як простій під час тривог і відключень світла впливає на відпускні та лікарняні
  4. Відповідальність за роботу під час повітряної тривоги


Фахівці Держпраці посилаючись на статтю 153 КЗпП вказують, що роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. При цьому прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає.


Та керівник суб’єкта господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.


Робота під час повітряної тривоги: правила для роботодавців у 2026 році


Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:


  1. розробити плани евакуації для працівників та відвідувачів до бомбосховищ у разі оголошення повітряної тривоги;
  2. працівникам, які виконують роботу у межах адміністративної будівлі підприємства, організувати і провести, у тому числі в онлайн режимі, позаплановий інструктаж з правил поведінки у разі оголошення повітряної тривоги.
Роботодавці не мають права вимагати від працівників виконувати роботу, коли є явна небезпека для їхнього життя

Тому продовжувати працювати під час повітряної тривоги працівники можуть лише на робочих місцях, які розташовані у приміщенні, яке може використовуватись як укриття.


Увага! Відповідно до постанови КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» (далі Постанова №1092) в України вводиться 2 рівні повітряної тривоги:


  1. червоний рівень ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза;
  2. жовтий рівень дронова загроза.


Залежно від рівня повітряної тривоги підприємства можуть (не)працювати по-різному.


Так, у разі встановлення жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності (п. 1 постанови №1092):


  1. можуть провадити діяльність в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявне тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
  2. в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою. Особливості провадження діяльності деяких суб’єктів господарювання визначаються окремим рішенням Кабінету Міністрів України.


Перебування відвідувачів в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях таких суб’єктів господарювання здійснюється на власний розсуд відвідувачів.


Це означає, що при жовтому рівні повітряної тривоги бізнес може продовжувати працювати, якщо у приміщенні є укриття. Якщо укриття немає, то за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття продовжувати діяльність можна, але тільки протягом 3 місяців з дня набуття чинності Постанови №1092.


Для закладів освіти є окрема вимога! У разі встановлення жовтого рівня загрози освітній процес у закладах освіти, крім тих, в яких наявні облаштовані захисні споруди цивільного захисту, припиняється.


Якщо рівень повітряної тривоги червоний, то застосовують загальні вимоги щодо (не) роботи.

Як оплачувати час, коли працівники перебувають в укритті?

Якщо можливості працювати немає, то потрібно оформити простій не з вини працівника (ст. 113 КЗпП) з оплатою в розмірі не менше 2 / 3 окладу (тарифної ставки).

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП)

Простій оформлюють наказом.


У Табелі обліку використання робочого часу простій позначають так: у верхній комірці вказують кількість годин простою (наприклад, «8»), у нижній – умовне позначення простою – «П» (цифровий код «23»).


Відключення світла у 2026 році: як організувати роботу та оформити простій


Якщо у вас відсутній генератор і підприємство не може працювати без світла – то запроваджуйте простій.

Простій на підприємстві: оформлення та оплата

Для організації роботи у період віялових відключень електроенергії роботодавець може запровадити:


  1. гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП);
  2. надомну (ст. 60-1 КЗпП) або дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП).


За гнучкого режиму робочого часу розуміють:


  1. фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки;
  2. змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  3. час перерви для відпочинку і харчування.


Пам’ятаємо, що на час загрози поширення епідемії, пандемії та / або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються (ст. 60 КЗпП).


Аналогічна норма у нас є при запровадженні дистанційної і надомної роботи - ст. 60-1 і 60-2 КЗпП.

Дистанційна робота: оформлення та встановлення

Як простій під час тривог і відключень світла впливає на відпускні та лікарняні


Щоб з'ясувати це питання, звернемось до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.


Простій та розрахунок відпускних. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (п. 2 Порядку №100).


Тобто якщо у вашому розрахунковому періоді був простій, оплачений як 2/3 окладу, то при обчисленні середньої заробітної плати для відпускних, компенсації за невикористану відпустку, то такий час виключаєте із розрахункового періоду та суму оплаченого простою.

Середня зарплата для відпускних: правила розрахунку

Простій та розрахунок лікарняних. Оплата простою не з вини працівника згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.2004 №5, віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час (лист Мінсоцполітики від 05.07.2022 №2063/0/290-22/45).


Тобто простій включаємо при розрахунку лікарняних.

Лікарняні: призначення та виплата допомоги

Відповідальність за роботу під час повітряної тривоги


Нагадуємо, що прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає.


Водночас, у Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану» від 11.07.2022 №7546.


Ним пропонують доповнити чинну редакцію Кримінального кодексу України новою статтею 270-2, яка встановлює кримінальну відповідальність:


  1. за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей, передбачивши покарання у вигляді штрафу від 1000 до 3000 нмдг або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;
  2. у випадку вчинення такого діяння повторно, або якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.


На сьогодні цей законопроєкт так і не прийнято...


Шаблони та зразки документів:


Наказ про перехід на дистанційну роботу працівника

Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги

Наказ про запровадження надомної роботи (за заявою працівника)

Журнал обліку перебування працівників в укритті під час повітряної тривоги

Наказ про оголошення простою внаслідок відсутності електроенергії через значні руйнування енергетичної інфраструктури

Тетяна Гуль

Експерт

Тетяна Гуль

Консультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland

6

3220

2

27

1

42

1

8

4

112

4

46

1

42

2

28

3

1172

2

15

6

6243

2

24

4

524

4

173

1

34

4

3929

2

16

3

105

3

44

2

1028

3

61