Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

15 днів затримки зарплати: законопроєкт №9510 пропонує нові гарантії для працівників

Законопроєкт №9510, який готується до другого читання, пропонує посилити захист працівників у разі затримки зарплати та неплатоспроможності роботодавця. Зокрема, після затримки понад 15 календарних днів працівнику можуть надати право тимчасово припинити роботу, а також передбачити пеню за прострочення та компенсацію у разі банкрутства роботодавця

1

10

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Зарплату затримують на кілька днів. Потім на два тижні. Потім минає місяць… Працівник продовжує приходити на роботу, виконувати свої обов’язки, але грошей не отримує.


І виникають цілком логічні запитання:


  1. Чи можна перестати працювати?
  2. Чи буде це прогулом?
  3. Чи повинен роботодавець сплачувати пеню?
  4. А якщо підприємство стане неплатоспроможним – хто виплатить працівнику зароблені гроші?


Саме на вирішення цих проблем спрямований законопроєкт від 19.07.2023 №9510 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (далі – законопроєкт).


Наразі офіційний статус документа: «готується на друге читання».


Одна з найбільш резонансних пропозицій законопроєкту:

надати працівнику право тимчасово припинити виконання роботи у разі тривалої затримки зарплати.

Йдеться про ситуацію, коли роботодавець затримує виплату більше ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата.


Тобто, законопроєкт пропонує створити для працівника спеціальний механізм:


  1. не просто самовільно не вийти на роботу, а законно тимчасово припинити виконання роботи через тривалу невиплату зарплати.


Це принципово важливо, адже сьогодні працівник не може просто сказати:

Мені не заплатили – тому я більше не працюю.

Поки законопроєкт не набув чинності, його положення не можна використовувати як чинну підставу для припинення роботи. Самовільний невихід на роботу може мати для працівника негативні наслідки, зокрема питання щодо прогулу та дисциплінарної відповідальності.


Якщо законопроєкт ухвалять?


Тоді ситуація може змінитися.


Запропонований механізм передбачає, що працівник матиме можливість тимчасово припинити виконання роботи у зв’язку із затримкою зарплати, дотримавшись установленої процедури.


Зокрема, про припинення роботи працівник має попередити роботодавця заздалегідь.


Саме така процедура повинна відрізняти законне припинення роботи від самовільної відсутності.


Пеня за затримку зарплати


Ще одна важлива пропозиція законопроєкту – посилення фінансової відповідальності роботодавця.


За запропонованими змінами працівник зможе претендувати на:


  1. заробітну плату;
  2. компенсацію втрати частини доходу;
  3. пеню за порушення строків виплати.


Законопроєкт пропонує посилити захист працівника, зокрема шляхом запровадження додаткової пені за прострочення і така пеня має становити не менше облікової ставки НБУ в розрахунку на рік за кожен прострочений день, якщо інший розмір не передбачений трудовим або колективним договором.


Уявімо, що працівнику повинні були виплатити зарплату, але роботодавець прострочив виплату.


Якщо затримка перевищить встановлений законопроєктом поріг, працівник потенційно матиме право вимагати компенсацію та пеню.


Це створює для роботодавця фінансову мотивацію не допускати накопичення зарплатних боргів.


Якщо зарплату не виплачують місяцями?


Законопроєкт пропонує спростити механізм стягнення заборгованості.


Передбачається можливість отримувати судовий наказ не лише щодо основної суми заборгованої зарплати, а й щодо пов’язаних із нею:


  1. компенсації втрати частини доходу;
  2. пені за порушення строків виплати.


Якщо підприємство збанкрутує?


Законопроєкт пропонує створити механізм гарантування вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, у наступній ситуації.

Працівник працював → зарплату не отримав → звернувся до суду → отримав рішення → але у роботодавця вже немає достатньо коштів або майна.

Тобто, коли працівник виграв суд, але фактично не отримав грошей.


Ідея законопроєкту полягає в тому, щоб ризик банкрутства роботодавця не перекладався повністю на працівника.


Але це не означає, що у разі банкрутства роботодавця держава автоматично погасить працівникові всю заборгованість із зарплати.


У редакції законопроєкту, прийнятій за основу, передбачається механізм компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника, але не більше 12 мінімальних заробітних плат.


Що буде зі страховим стажем?


Передбачається, що період, за який працівнику буде виплачена відповідна компенсація у зв’язку з неплатоспроможністю роботодавця, має враховуватися в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто, працівник не повинен автоматично втрачати страховий стаж лише через те, що роботодавець став неплатоспроможним.

Це важливо для:


  1. майбутньої пенсії;
  2. для інших страхових виплат, для яких має значення страховий стаж.


Що врахувати роботодавцям?


Роботодавцям варто вже зараз звертати увагу на:


  1. дотримання строків виплати зарплати;
  2. документування нарахувань і виплат;
  3. правильне оформлення заборгованості;
  4. своєчасне проведення остаточних розрахунків;
  5. контроль за фінансовою спроможністю підприємства.


Особливо важливим це може стати для підприємств, які мають значну кредиторську заборгованість або перебувають у зоні ризику неплатоспроможності.


Що робити працівникам?


Якщо роботодавець затримує зарплату, варто:


  1. зафіксувати факт і період заборгованості;
  2. перевірити розмір нарахованої, але невиплаченої зарплати;
  3. звернутися до роботодавця з письмовою вимогою про виплату;
  4. зберігати документи та докази звернення;
  5. за необхідності використовувати передбачені законом способи судового захисту;
  6. не залишати ситуацію без документального підтвердження.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Як оплатити ліквідацію пожежі у вихідний день: приклад розрахунку

Доплата за заміщення хворого працівника: у якому місяці нарахувати

Робота під час повітряної тривоги у 2026 році: правила, простій та оплата

Мінзарплата, премії та доплати: що змінить новий Трудовий кодекс для роботодавців в огляді від Держпраці

Виплата матеріальної допомоги частинами в межах 4660 грн: правила та документальне оформлення у 2026 році

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

10

1

1

4

2737

1

10

7

2246

4

303

1

10

1

9

1

8

1

9

1

6

1

14

3

64

2

70

2

11

4

117

4

51

2

73

3

36

4

1176