Підприємство повідомило, що є власником комплексу будівель і споруд у м. Києві, який зазнав пошкоджень унаслідок влучання безпілотного літального апарата. Інформацію про пошкоджені об’єкти внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, і отримано витяг із цього Реєстру.
Після демонтажу аварійних і зруйнованих конструкцій збереглася частина конструктивних елементів комплексу, зокрема фундамент. За попереднім технічним висновком такі елементи можуть використовуватися для розміщення і зберігання майна. Підприємство розглядає можливість передати цю частину комплексу в оренду третім особам як відкритий майданчик.
Платник запитав, чи може він і надалі застосовувати звільнення від податку на нерухомість за пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо сам об’єкт не був капітально відремонтований, реконструйований або реставрований і не визнаний придатним для використання за цільовим призначенням за даними Реєстру пошкодженого майна. Також підприємство просило пояснити, з якого моменту виникає обов’язок сплачувати податок і що є базою оподаткування у такій ситуації.
ДПС нагадала: порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно визначено ст. 266 ПКУ. Для юридичних осіб база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюється самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт, згідно з пп. 266.3.3 ПКУ.
За даними витягів із Реєстру пошкодженого майна, пошкоджені об’єкти мали ІІ категорію пошкоджень: пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, орієнтовний ступінь пошкодження 41-80%, необхідність часткового демонтажу, підсилення, капітального ремонту або реконструкції. Відновлювальні роботи на момент звернення не розпочаті.
Згідно з абз. 19 пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, пошкоджені внаслідок бойових дій і такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, податок не нараховується та не сплачується з першого числа місяця, в якому зафіксовано факт пошкодження за даними Реєстру пошкодженого майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому за даними цього Реєстру об’єкти капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.
Водночас ДПС звернула увагу: суб’єкт господарювання має право застосовувати таке звільнення за умови внесення відповідних даних до Реєстру пошкодженого майна та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта нерухомості в цілому або його частин.
Ключовий висновок ДПС: якщо пошкоджений об’єкт нерухомості здається в оренду, підприємство не має права застосовувати звільнення за абз. 19 пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Податківці вважають, що передача в оренду свідчить про функціональну цінність такого об’єкта або його частини, використання у господарській діяльності та отримання економічної вигоди у вигляді орендної плати. У такому разі виникає обов’язок нараховувати та сплачувати податок на нерухомість на загальних підставах.
Якщо ж після демонтажу аварійних конструкцій фактично створено новий об’єкт нерухомого майна, відомості про нього потрібно внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це важливо для цілей оподаткування, адже саме державна реєстрація підтверджує актуальні характеристики об’єкта та виникнення, зміну або припинення речових прав.
Окремо ДПС зазначила: звіт незалежного оцінювача про зменшення справедливої вартості пошкоджених об’єктів у бухгалтерському обліку не впливає на нарахування та сплату податку на нерухомість.
Джерело: ІПК ДПС від 20.07.2026 №4163/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК
Читайте більше:
ППР до 1 липня: легальне право не платити податок на землю та нерухомість
Податок на нерухомість 2026: як юридичним особам відзвітувати без помилок
