Зі спрощеної системи оподаткування на загальну: що вигідніше для юридичної особи

1. Коли юрособа залишає спрощену систему самостійно
2. Коли відбувається примусове анулювання реєстрації платником ЄП
3. Як оформити перехід на загальну систему
4. До чого підготуватися перед переходом на загальну систему
5. Що «успадковує» підприємство після переходу на загальну систему
6. Перша звітність після переходу: на що звернути увагу
7. Висновки

Коли юрособа залишає спрощену систему самостійно

Юридична особа може припинити застосування спрощеної системи оподаткування з власної ініціативи або внаслідок вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, якщо підприємство своєчасно не виконає обов'язок щодо переходу, реєстрацію платника єдиного податку може анулювати контролюючий орган.

Добровільний перехід

Підприємство має право самостійно відмовитися від спрощеної системи та перейти на загальну систему з початку будь-якого календарного кварталу. Для цього достатньо прийняти відповідне рішення та подати заяву у строки, визначені пп. 298.2.1 ПКУ.

Обов'язковий перехід

Самостійно перейти на загальну систему підприємство зобов'язане у випадках, передбачених пп. 298.2.3 ПКУ. До таких випадків належать:

1. перевищення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку третьої групи (п. 291.4 ПКУ);
2. застосування негрошових форм розрахунків усупереч вимогам п. 291.6 ПКУ;
3. здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 291.5 ПКУ);
4. наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ).

Коли відбувається примусове анулювання реєстрації платником ЄП

Якщо підприємство не подасть заяву самостійно, це не означає, що воно зможе й надалі залишатися платником єдиного податку.

Відповідно до п. 299.11 ПКУ, якщо під час документальної перевірки контролюючий орган встановить порушення вимог гл. 1 розд. XIV ПКУ, реєстрацію платника єдиного податку анулюють на підставі акта перевірки. У такому разі підприємство втрачає право застосовувати спрощену систему з першого числа місяця, що настає після кварталу, у якому допущено порушення.

Крім того, після прийняття рішення про анулювання реєстрації повторно обрати спрощену систему можна лише після закінчення чотирьох послідовних календарних кварталів (п. 299.11 ПКУ).

Як оформити перехід на загальну систему

Незалежно від причини переходу використовують одну й ту саму заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій проставляють відмітку про відмову від її застосування. Відрізняються лише строки подання заяви та окремі податкові наслідки.

Якщо перехід добровільний

Заяву необхідно подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого підприємство переходить на загальну систему (пп. 298.2.1 ПКУ).

Останню декларацію платника єдиного податку подають за квартал, у якому завершено застосування спрощеної системи, а єдиний податок сплачують у загальні строки, встановлені п. 295.3 ПКУ.

Якщо перехід обов'язковий

У разі виникнення підстав, передбачених пп. 298.2.3 ПКУ, заяву необхідно подати не пізніше 20 числа місяця, що настає після кварталу, у якому виникли такі обставини (п. 293.8 ПКУ).

При цьому до суми перевищення граничного доходу або доходу, отриманого від операцій, що не дають права застосовувати спрощену систему, застосовують підвищену ставку єдиного податку:

1. 6% – для платників третьої групи зі ставкою 3%;
2. 10% – для платників третьої групи зі ставкою 5% (п. 293.5 ПКУ).

Якщо одночасно виникає обов'язок зареєструватися платником ПДВ

Якщо після переходу підприємство підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ПКУ, заяву за формою №1-ПДВ можна подати не пізніше 10 числа першого календарного місяця після переходу (п. 183.4 ПКУ).

На практиці доцільно подати заяву одночасно із заявою про відмову від спрощеної системи. Це дає змогу зареєструватися платником ПДВ вже з першого дня роботи на загальній системі.

Під час заповнення заяви №1-ПДВ варто врахувати дві особливості:

1. Якщо реєстрація одночасно пов'язана з перевищенням граничного обсягу оподатковуваних операцій і переходом на сплату інших податків та зборів, у заяві зазначають обидві підстави: відповідно до п. 181.1 ПКУ та п. 183.4 ПКУ.
2. Обов'язково заповнюють розділ щодо загального обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.

Якщо реєстрація платником ПДВ відбудеться не з першого дня місяця переходу, до дати такої реєстрації підприємство не матиме права формувати податковий кредит та складати податкові накладні.

До чого підготуватися перед переходом на загальну систему

Перехід на загальну систему змінює не правила бухгалтерського обліку, а правила оподаткування. Якщо на спрощеній системі визначальним є дохід, отриманий у грошовій формі, то після переходу базою оподаткування стає фінансовий результат, сформований за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). Саме тому доцільно ще до переходу оцінити стан обліку та завершити операції, які можуть вплинути на майбутнє оподаткування.

Передусім бажано перевірити наявність первинних документів за всіма незавершеними операціями. Під час перебування на спрощеній системі відсутність окремих документів не впливає на суму єдиного податку. Після переходу будь-які витрати слід підтверджувати належно оформленими первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон про бухоблік) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.

Не зайвим буде провести інвентаризацію активів і зобов'язань, а також звірку розрахунків із покупцями та постачальниками. Закон не вимагає проводити інвентаризацію саме через зміну системи оподаткування, однак фактичне підтвердження залишків запасів, основних засобів, грошових коштів та заборгованості значно полегшує подальший облік і допомагає уникнути спорів щодо перехідних операцій (Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879).

Окремої уваги потребують необоротні активи. Якщо підприємство планує придбання основних засобів, завершення модернізації, реконструкції або введення об'єктів в експлуатацію, доцільно ще до переходу оцінити податкові наслідки таких рішень. На єдиному податку бухгалтерська амортизація не впливає на суму податку, тоді як після переходу саме вона братиме участь у формуванні фінансового результату, а для платників, які застосовують податкові різниці, – і податкової амортизації відповідно до ст. 138 ПКУ. Тому дату введення об'єкта в експлуатацію або завершення капітальних інвестицій варто планувати з урахуванням майбутньої системи оподаткування.

Так само бажано проаналізувати операції, які перебувають «на межі» переходу. Якщо є можливість завершити постачання товарів, виконання робіт або остаточні розрахунки ще до зміни системи оподаткування, це дозволить уникнути застосування спеціальних перехідних правил, передбачених ПКУ. Такі правила детально розглянемо нижче.

Після переходу на загальну систему суттєво зростає значення резервів і забезпечень. Їх створення продовжують здійснювати за правилами бухгалтерського обліку, однак для платників, які визначають об'єкт оподаткування з урахуванням податкових різниць, окремі резерви впливатимуть також і на податковий облік. З цієї причини доцільно переглянути наказ про облікову політику підприємства та переконатися, що обрані методи оцінки активів, порядок створення резервів і забезпечень відповідають фактичній діяльності підприємства та вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку.

Якщо підприємство планує повернення на загальну систему завчасно, окремі господарські рішення також доцільно приймати з урахуванням майбутнього оподаткування. Зокрема, це стосується значних капітальних інвестицій, введення в експлуатацію дорогих об'єктів основних засобів, завершення довгострокових договорів, а також операцій, які можуть створювати перехідні різниці між бухгалтерським і податковим обліком. У багатьох випадках достатньо лише правильно визначити момент здійснення господарської операції, щоб уникнути зайвих коригувань після переходу.

Що «успадковує» підприємство після переходу на загальну систему

Перехід на загальну систему не означає початку нового бухгалтерського обліку.

Основні засоби, запаси, дебіторську та кредиторську заборгованість, амортизацію та інші показники продовжують обліковувати без переоцінки чи «обнулення». Змінюються лише правила оподаткування.

Основні засоби та амортизація. Усі основні засоби, нематеріальні активи, запаси, дебіторська та кредиторська заборгованість переходять на загальну систему з тими самими показниками бухгалтерського обліку. Амортизацію продовжують нараховувати безперервно відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Якщо для підприємства в подальшому виникне обов'язок застосовувати податкові різниці, балансову вартість основних засобів для цілей податкової амортизації визначатимуть за даними бухгалтерського обліку на дату переходу. Такий підхід підтверджує ДПС.

Податкові збитки. Після переходу зі спрощеної системи на загальну підприємство не має права врахувати від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване до переходу на єдиний податок. Перший об'єкт оподаткування податком на прибуток визначають лише за результатами діяльності починаючи з дати переходу, а раніше сформовані податкові збитки не можуть бути перенесені до декларації з податку на прибуток (пп. «а» п. 137.5, пп. 140.4.4 ПКУ, роз'яснення ГУ ДПС у Тернопільській обл.).

Бухгалтерський облік. Перехід на загальну систему не потребує відкриття нового бухгалтерського обліку або переоцінки активів лише через зміну системи оподаткування. Юридична особа й надалі веде бухгалтерський облік відповідно до Закону про бухоблік, НП(С)БО або МСФЗ. Змінюється лише порядок оподаткування: замість визначення бази єдиного податку за касовим методом підприємство обчислює податок на прибуток на підставі фінансового результату бухгалтерського обліку відповідно до розд. III ПКУ.

Облікова політика. Спеціально змінювати наказ про облікову політику лише через перехід на загальну систему не потрібно. Водночас доцільно перевірити, чи достатньо детально в ньому врегульовано порядок формування собівартості продукції, робіт або послуг, методи калькулювання та інші питання, які можуть впливати на визначення фінансового результату після переходу.

Перехідні податкові різниці: як уникнути подвійного оподаткування. Якщо одна подія за господарською операцією відбулася під час перебування на єдиному податку, а інша – вже після переходу на загальну систему, необхідно застосувати спеціальні перехідні різниці, передбачені п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Їх мета – не допустити подвійного оподаткування або, навпаки, втрати об'єкта оподаткування через різні правила визнання доходів у платників єдиного податку та платників податку на прибуток.

Особливість цих різниць полягає в тому, що їх застосовують незалежно від того, чи прийняло підприємство рішення не застосовувати податкові різниці відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ. Виняток становлять лише платники єдиного податку четвертої групи:

В обох випадках законодавець фактично переносить оподаткування з касового принципу, який застосовувався на спрощеній системі, до правил бухгалтерського обліку, що діють для податку на прибуток. При цьому після всіх коригувань податком на прибуток оподатковують саме фінансовий результат операції, а не всю суму отриманих коштів.

Особливу увагу слід приділити визначенню собівартості. Саме її використовують під час заповнення рядків 4.2.5.1 та 4.1.5.2 додатка РІ. Якщо підприємство реалізує товари, проблем зазвичай не виникає – використовують собівартість реалізації, визначену за правилами бухгалтерського обліку. Для робіт і послуг важливо, щоб порядок формування виробничої собівартості та метод її калькулювання були визначені наказом про облікову політику, а саму собівартість формували відповідно до вимог НП(С)БО та відображали на рахунках бухгалтерського обліку.

Якщо під час перебування на єдиному податку отримали лише частину передоплати, а решту вартості оплатили вже після переходу на загальну систему, збільшуючу різницю щодо собівартості визначають пропорційно сумі отриманого авансу. Саме такий механізм прямо передбачений п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Перша звітність після переходу: на що звернути увагу

Після переходу на загальну систему підприємство не одразу прощається зі звітністю платника єдиного податку. Першими після переходу подають саме ті декларації, які стосуються останнього періоду роботи на спрощеній системі, а вже потім – звітність з податку на прибуток.

Останню декларацію платника єдиного податку подають за загальними правилами за той квартал, який був останнім звітним періодом перебування на спрощеній системі. Жодних спеціальних позначок чи окремої форми для підприємств, що переходять на загальну систему, законодавство не передбачає (п. 294.1, п. 296.7, п. 296.9 ПКУ).

Якщо підприємство є платником мінімального податкового зобов'язання (далі – МПЗ), слід врахувати одну особливість. Додаток з розрахунком загального МПЗ до декларації платника єдиного податку подають лише за період перебування на спрощеній системі, тоді як після переходу розрахунок МПЗ за підсумками всього календарного року вже здійснюють у складі декларації з податку на прибуток. Саме такий підхід наразі застосовує ДПС (ЗІР, категорія 108.01.08).

Окрему увагу слід приділити підприємствам, які під час перебування на єдиному податку отримували від нерезидентів послуги, місце постачання яких визначається на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ. Якщо за такими операціями до переходу виникали податкові зобов'язання з ПДВ, після переходу їх не включають до декларації платника ПДВ. За останній звітний період роботи на спрощеній системі подають окремий Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим платником ПДВ, навіть якщо на дату його подання підприємство вже зареєстроване платником ПДВ.

Першу декларацію з податку на прибуток подають уже за правилами розд. III ПКУ. Для підприємства, яке протягом року перейшло зі спрощеної системи на загальну, перший податковий (звітний) період починається з дати такого переходу і закінчується 31 грудня відповідного року. Тобто першу декларацію з податку на прибуток завжди подають за річний податковий (звітний) період, незалежно від обсягу доходу підприємства (пп. «а» п. 137.5 ПКУ; ЗІР, категорія 102.01).

Якщо після переходу у підприємства виникли перехідні операції, передбачені п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, до першої декларації з податку на прибуток обов'язково додають додаток РІ. Це правило поширюється і на тих платників, які відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ загалом мають право не застосовувати податкові різниці, оскільки перехідні різниці застосовують незалежно від такого рішення.

Висновки

1. Перехід зі спрощеної системи на загальну не обмежується лише поданням заяви та зміною системи оподаткування. Разом із переходом змінюється порядок оподаткування, виникають спеціальні перехідні податкові різниці, з'являються особливості першої звітності, а окремі показники бухгалтерського обліку набувають податкового значення.
2. Саме тому підготовку до переходу бажано розпочинати ще до початку кварталу, з якого підприємство планує працювати на загальній системі. Це дозволить правильно оформити документи, своєчасно зареєструватися платником ПДВ (за потреби), уникнути подвійного оподаткування перехідних операцій та без помилок сформувати першу декларацію з податку на прибуток.

Читайте більше:

Із загальної системи оподаткування на спрощену: чи може підприємство перейти на єдиний податок

Спрощена чи загальна система оподаткування: що вигідніше для юридичної особи

Заява про застосування спрощеної системи (обрання, перехід, відмова): інструкція із заповнення

Шаблони та зразки документів:

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування (з 24.12.2024)

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ)