Опитування працівників інспекторами Держпраці під час перевірки: права, обмеження та судова практика

Інспектори праці можуть проводити опитування персоналу, щодо рівня зарплати, графіку роботи, тощо. Однак такі повноваження мають процесуальні межі. Розбираємо, як законно підготувати колектив до перевірки

4

112


  1. Чи можуть інспектори праці опитувати працівників
  2. Що з цього питання каже судова практика
  3. Чи зобов’язаний працівник відповідати за запитання
  4. Як законно навчити працівників правил спілкування з інспекторами
  5. Висновки


Чи можуть інспектори праці опитувати працівників


На жаль для роботодавців відповідь: Так, можуть.


Це вбачається з наступного.


Проведення Держпраці перевірок дотримання законодавства про працю спрямоване на виконання міжнародно-правових зобов`язань України в частині забезпечення системи інспекції праці. Так, Законом України від 08.09.2004 №1985-VІ ратифіковано Конвенцію міжнародної організації праці №81 (1947 року) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі – Конвенція).


Конвенція є основоположним документом, що визначає загальні засади та основні завдання проведення перевірок дотримання законодавства про працю. Положення Конвенції підлягають застосуванню у порядку передбаченому ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України», відповідно до якої чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Зверніть увагу! Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору

Наразі перевірки Держпраці, головним чином, регулюються також Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877).

Отже, якщо якась норма Конвенції суперечить вимогам Закону №877, головною є саме Конвенція

А відповідно до пп. і) ч. 1 ст. 12 Конвенції, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:


  1. наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.


Що з цього питання каже судова практика


Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 08.04.20206 у справі №380/9501/25 (роботодавець оскаржував припис органу Держпраці) вказав на те, що згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №877, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу:


  1. з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).


У цій справі колишня працівниця подала скаргу не лише про порушення порядку розірвання трудового договору колишнім роботодавцем, а й про роботу без вихідних та належної компенсації, що охоплює питання умов праці, обліку робочого часу та оплати праці загалом.


ВС вказав, що Конвенція є частиною національного законодавства України.


Суд підтвердив, що згідно зі ст. 12 Конвенції, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право, зокрема наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.


ВС констатував:

Тобто інспектор праці може здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, які він може вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що роботодавець суворо дотримується норм трудового законодавства…

При цьому, ВС зазначив, що позаплановий захід контролю, ініційований за зверненням конкретної фізичної особи, не обмежується перевіркою дотримання законодавства про працю виключно стосовно заявника. Така перевірка може охоплювати також питання, які:


  1. випливають зі змісту звернення;
  2. належать до предмета заходу;
  3. зазначені у направленні на перевірку.


Фактично ВС вказав на те, що за скаргою одного колишнього працівника можуть опитувати й інших.


У постанові від 19.06.2024 у справі №200/13861/21 ВС також повторив, що ст. 12 Конвенції дозволяє опитувати працівників.


ВС послався на норми постанови КМУ від 21.08.2019 №823, яка по суті дублює ч. 8 ст. 4 Закону №877, де вказано, що органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.


В цій справі, під час інспекційного відвідування, усні пояснення були зафіксовані засобами відеотехніки. ВС наголосив, що:

усні пояснення мають узгоджуватись та в залежності від їх змісту перевірятись іншими наявними в справі належними та допустимими доказами, як окремо так і в сукупності з іншими доказами, у тому числі на предмет їх належності та допустимості, а також достовірності та достатності для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні або навпаки для спростування звинувачень.

Разом із тим, в постанові від 05.03.2024 у справі №560/1961/21, ВС вказав, що права інспекторів праці, що перелічені у ст. 12 Конвенції стосуються безпосередньо перевірки та виникають за умови:


  1. забезпечення інспектора відповідними документами, що засвідчують повноваження на перевірку.


Крім того, ВС ствердив:

Водночас використання анонімної інформації в якості підстави для призначення перевірки суперечить закріпленим чинним законодавством принципам здійснення заходів нагляду (контролю).

Чи зобов’язаний працівник відповідати за запитання


Як бачимо, інспектори можуть ставити запитання щодо предмета перевірки, але в силу вимог ст. 63 Конституції України (далі – Конституція):


  1. особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.


У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №420/14559/21 було встановлено, що листом від 19.05.2021 року керівником підприємства відмовлено у здійсненні розмов інспекторів з працівниками з підстав відмови працівників спілкуватися з інспекторами праці з посиланням на ст. 63 Конституції.


Враховуючи приписи ст. 63 Конституції, суд зауважив, що у даному спірному випадку керівник підприємства не забезпечив можливість проведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування. Суд вказав:

саме під час такої конфіденційної розмови працівники могли відмовитися від надання будь-яких пояснень, але в присутності інспекторів праці

Більше того, така відмова має йти саме від вільної волі працівника, а не роботодавця.


Як законно навчити працівників правил спілкування з інспекторами


Роботодавець не може наказувати, чи вказувати працівникам що відповідати.


Разом із тим, багато людей при зустрічі з перевіркою губляться, тому працівникам варто пояснити наступні речі.


Відповідно до ст. 10 Закону №877, суб’єкт господарювання (далі – СГ) під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:


  1. перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
  2. не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
  3. бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб.


Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Зазвичай це – директор.


Тобто, саме директор (або офіційно залучена третя особа), або ФОП можуть перевіряти повноваження інспекторів щодо проведення перевірки.


З вимог ст. 10 Закону №877, ст. 12 Конвенції, вбачається, що працівники можуть відповідати на запитання інспекторів, які допущені до перевірки та щодо предмета перевірки. Цю інформацію мають підтвердити уповноважені особи, адже «рядові» працівники не мають прав перевіряти повноваження інспектора.

Якщо до працівника, скажімо в столовій підійде незнайома людина, або зателефонує і скаже: «Я інспектор Ікс, перевіряю, чи у вас дійсно платять зарплату в конвертах та немає вихідних», працівник може ввічливо відповісти, що не зобов’язаний відповідати на запитання незнайомців. І знову ж таки можна послатися на ст. 63 Конституції

Крім того, працівникам варто пояснити, що під час опитування, вони мають:


  1. казати правду;
  2. відповідати лише про те, що знають особисто. Зокрема, працівник точно знає свій графік роботи і може лише здогадуватися про графік колег;
  3. не коментувати питання що не є їхньою компетенцією;
  4. не підписувати текст не читаючи. Якщо текст сформував інспектор і його зміст не відповідає дійсності, його не варто підписувати, або додати, що наступні обставини викладені з перекрученими даним;
  5. якщо працівник не пам’ятає точні дати, чи цифри, то краще відповісти: «Я не пам’ятаю», ніж озвучувати помилкову інформацію;
  6. відповідати лише на запитання, що пов’язані із предметом перевірки (тут вже багато чого залежить від того, наскільки уповноважена особа СГ чітко пояснить працівникові про що ця перевірка).

Тобто, як бачимо, фактично, роботодавець має пояснити права працівника. Все це варто робити ДО перевірки, у спокійній атмосфері

Висновки


  1. Інспектори Держпраці можуть опитувати працівників, в силу вимог ст. 12 Конвенції.
  2. Суди підтримують це право інспекторів, але лише і виключно якщо перевірка є правомірною, а запитання стосуються її предмета.
  3. Працівники можуть відмовитися від надання будь-яких пояснень, але мають прямо про це повідомити інспекторів і без тиску роботодавця.
  4. Відповідати потрібно лише щодо того, що точно відоме працівнику без посилання на слова третіх осіб.


Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю


Читайте більше:


Як дані з Інтернету допомагають ДПС накладати штрафи на платників

Штраф + пеня: коли подвійна відповідальність стає реальністю

ІР-адреса: чому вона цікавить податківців

Увага! Листи від Держпраці через низьку зарплату

Штрафи за рекламу: як не дати Держпродспоживслужбі ошукати вас

Перевірки органами Держпраці у 2026 році: особливості проведення

Перевірки ПФУ по-новому: що потрібно знати

Як ДПС формує план-графік перевірок на 2026 рік

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
4

112

4

6

2

1

4

19

4

1799

2

8

8

1389

3

20

2

125

3

8

2

15

2

11

2

9

2

14

1

23

2

11

4

5920

Оновлено
Стаття
Пенсія, соцпільги
28.05.2026

Виплати на дитину 2026: 50000, 7000, єЯсла – право, суми, строки, оплати

З 1 січня 2026 року запрацювала оновлена система державної допомоги сім’ям з дітьми. Експерт проаналізував норми Закону №4681 та постанови КМУ №1805, які повністю змінили підходи до призначення і виплати допомог. Розглядаємо, які види державної підтримки передбачені у період вагітності, після народження дитини та під час догляду за нею, хто має право на виплати та за яких умов вони призначаються. Окрему увагу приділено новому розміру допомоги при народженні дитини (50 000 грн), правилам отримання допомоги для догляду за дитиною до 1 року та виплаті «єЯсла», особливостям виплат на спеціальні рахунки, а також обмеженням щодо використання коштів. У матеріалі зібрані ключові строки подання заяв, перелік необхідних документів, розміри допомог у 2026 році та практичні нюанси, які важливо врахувати, щоб не втратити право на державну підтримку

основне зображення для Виплати на дитину 2026: 50000, 7000, єЯсла – право, суми, строки, оплати
12

38576

3

34

2

9