Товариство здійснювало постачання товару, а саме – бензин, покупцю. Товар було передано перевізнику з метою його доставки до покупця. Під час перевезення, товар було втрачено (знищено) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. На момент втрати товару право власності на нього належало Товариству. Існує ймовірність відшкодування збитків (вартості втраченого товару) винною особою.
Товариство запитало у податківців щодо:
- Необхідності нарахування податкових зобовʼязань та складання зведеної податкової накладної відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
- Періоду, у якому необхідно скласти таку зведену податкову накладну.
- Необхідності нарахування податкових зобовʼязань та складання податкової накладної у разі отримання компенсації збитків за втрачений товар від винної особи.
Готуючи відповідь, податківці проаналізували:
- частину другу статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996);
- пп. 14.1.191, п. 44.1, п. 185.1, п. 187.1, п. 188.1, п. 189.1, п. 198.5, п. 201.1, п. 201.7 та п. 201.10 ПКУ.
Податківці дійшли висновку, що з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата відвантаження таких товарів, тобто дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або суб’єкту господарювання (перевізнику), який здійснюватиме доставку покупцю цього товару.
Отже у даному випадку, з метою оподаткування ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається:
дата початку передачі товару постачальником з метою доставки покупцю. На таку дату постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з постачання такого товару та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Якщо під час перевезення товару до покупця такий товар був втрачений (знищений), та надалі постачальником отримуються кошти від винної особи як відшкодування шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі кошти до бази оподаткування ПДВ постачальника не включаються.
Водночас, якщо кошти, які отримуються постачальником від винної особи, за своєю сутністю є компенсацією (відшкодуванням) вартості втраченого (знищеного) товару, яка здійснюється третьою особою, то сума такого відшкодування включається до бази оподаткування ПДВ платника. При цьому, в описаній у зверненні ситуації таке відшкодування є другою подією за операцією з постачання товару та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.
Податкові зобовʼязання, передбачені пунктом 198.5 ПКУ:
платником податку – постачальником у даному випадку не нараховуються, оскільки придбаний (ввезений) товар використано в оподатковуваній ПДВ операції, за якою були нараховані податкові зобовʼязання з ПДВ.
Джерело: ІПК від 02.04.2026 №1929/ІПК/99-00-21-03-02
Читайте більше:
Бюджетне відшкодування ПДВ при передачі товарів для ЗСУ
Орендодавець не платник ПДВ: як діяти при поверненні коштів
Порядок зарахування від’ємного значення ПДВ у рахунок інших платежів
Новий директор не може підписати старі податкові накладні: який є вихід
Чи потрібно реєструвати податкову накладну за транспортно-експедиторські послуги від нерезидента
