
Обставини справи
Позивачка перебувала у трудових відносинах із територіальним органом Держлікслужби та з 2016 року знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з проведенням АТО.
Після виключення відповідної норми із Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» з 2022 року її відпустка припинилася. Водночас заробітна плата їй не нараховувалась.
Позивачка вважала, що у відповідача мав місце простій, а отже вона має право на оплату цього періоду не нижче ніж у розмірі двох третин окладу.
Позиція Верховного Суду
Суд вказав і у справі від 09.04.2026 №140/8189/23, що спірні правовідносини у цій справі стосуються особливостей оплати часу простою працівника, який на момент оголошення наказу про простій перебував у відпустці, а касаційне провадження відкрито у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 34, 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у подібних правовідносинах.
Простій є винятковим випадком у процесі виробництва (діяльності підприємства чи установи), коли працівник з об'єктивної причини тимчасово не має можливості виконувати свої трудові функції (ст. 34, 113 КЗпП).
КЗпП України не встановлює порядку оголошення простою та його припинення. Водночас усталеним є підхід, відповідно до якого простій оголошується наказом / розпорядженням підприємства, установи, організації. Простій може бути оголошено як для всього підприємства, так і для окремого структурного підрозділу або для окремих працівників, про що зазначається у відповідному наказі (розпорядженні).
ВС наголосив:
«Оголошення простою не з вини працівника є підставою для нарахування працівникам, які перебувають в простої, заробітної плати з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)».
У випадку перебування працівника у відпустці, правові наслідки, пов`язані з простоєм, на нього не поширюється.
Отже, у разі оголошення простою підприємства, установи, організації, відповідні правові наслідки простою розповсюджуються і на працівників, які виходять із відпусток, і прийняття окремого наказу (розпорядження) щодо простою такого працівника не вимагається.
Водночас Суд підкреслив, що автоматичне застосування до працівника наказу (розпорядження) про простій (якщо він оголошений для всього підприємства, установи, організації чи для структурного підрозділу, в якому працює особа, відпустка якої закінчується) не має наслідком автоматичне нарахування оплати за простій.
Виходячи із положень ст. 34, 113 КЗпП, умовами оплати простою є сукупність таких обставин:
- простій виник не з вини працівника;
- працівник готовий до виконання роботи, але в роботодавця відсутня організаційна та/або технічна спроможність забезпечити виконання роботи працівником через дію невідворотних сил або у зв`язку з іншими істотними обставинами.
Тож, у разі закінчення відпустки під час дії наказу про простій, оплата часу простою здійснюється після засвідчення готовності працівника приступити до виконання своїх обов`язків шляхом виходу на роботу, а якщо умовами простою присутність працівників на робочому місці не вимагається – шляхом повідомлення безпосереднього керівника та / або структурного підрозділу, відповідального за управління персоналом, про закінчення відпустки та готовність приступити до роботи.
Суд зазначив, що день закінчення відпустки позивачки припав на п`ятий місяць повномасштабного вторгнення рф в Україну.
У спірних правовідносинах можливість оплати часу простою залежала від готовності позивачки стати до роботи після закінчення відпустки та повідомлення роботодавця про ці обставини з метою належного обліку.
Таким чином Верховний Суд фактично сформулював правову позицію: сам факт оголошення простою не створює автоматичного права на оплату для працівника, який повернувся з відпустки.
Ключовими умовами є активна поведінка працівника – підтвердження готовності працювати та належне повідомлення роботодавця. Без цього оплата часу простою не здійснюється.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Призупинення трудового договору: як правильно оформити документи після 14 березня
Призупинені трудові договори: у яких випадках працівники повертаються до роботи
Простій vs призупинення: чому працівник не може «поставити договір на паузу»
«Точка опори»: уряд підготував нову програму підтримки роботодавців у період простою




















