Звідки податкова дізнається про ваші перекази і чому штраф за перекази P2P стає реальністю
Національний банк України системно – щороку за результатами попереднього року – передає до ДПС листи зі списками фізичних осіб, у яких зафіксовано значні обсяги P2P-переказів (переказів між картками фізичних осіб).
Далі схема проста:
податкова отримує цей лист, надсилає людині запит з вимогою пояснити походження коштів, і якщо пояснень немає – нараховує податок на всю суму надходжень.
Спочатку в судах була надія, що листа від НБУ буде недостатньо як підстави для нарахування штрафу за перекази P2P. Але десятки судових справ показали інше: суду достатньо цього листа, щоб підтвердити правомірність донарахувань.
Реальна справа: 2,6 млн грн переказів – 656 тисяч штрафів
У лютому 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд розглянув справу, яка добре ілюструє, як це працює на практиці.
Протягом 2023 року на картку фізичної особи надійшло 2 663 190 грн у вигляді P2P-переказів. НБУ зафіксував ці операції і передав інформацію до ДПС Дніпропетровської області із зазначенням, що операції могли бути пов’язані зі схемами обходу заборон щодо нелегальних азартних ігор.
Податкова надіслала запит із вимогою пояснити походження коштів. Декларацію за 2023 рік особа не подала, запити проігнорувала. Після цього призначено документальну позапланову перевірку, за результатами якої нараховано:
- ПДФО 18% – 479 374 грн + штраф 119 843 грн.
- Військовий збір – 39 947 грн + штраф 9 986 грн.
- Штраф за ігнорування запиту ДПС – 6 700 грн.
- Штраф за неподання декларації – 340 грн.
- Разом: понад 656 000 грн
Особа звернулась до суду, посилаючись на порушення процедури ознайомлення з наказом про перевірку. Суд першої інстанції і апеляційний суд стали на бік податкової. Постанова від 11.02.2026 у справі №160/255/25 набрала законної сили.

Що суд вважає доходом – і коли можна довести зворотне
Апеляційний суд у цій справі чітко сформулював правило, яке тепер є орієнтиром для подібних справ:
будь-які кошти, що надходять фізичній особі на картковий рахунок, є доходом і підлягають оподаткуванню — якщо особа не доведе, що вони підпадають під виключення ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Ст.165 ПКУ визначає доходи, які не включаються до оподатковуваного. Серед них, зокрема:
- повернення боргу або позики,
- подарунки від близьких родичів першого ступеня споріднення,
- аліменти,
- соціальні виплати,
- спадщина від близьких родичів.
Ключове слово – довести. Тобто мати документи: розписки, договори позики, підтвердження родинних зв’язків, банківські виписки з поясненнями. Усне «це мені повернули борг» без документів не працює.
Практичні рекомендації для тих, хто регулярно отримує перекази на особисту картку:
- Документуйте кожен переказ, природа якого не очевидна: договір позики, розписка, підтвердження родинного зв’язку.
- Не ігноруйте запити ДПС – відповідь на запит зупиняє нарахування штрафу за ігнорування і дає можливість пояснити ситуацію до перевірки.
- Зберігайте переписку і документи, які підтверджують джерело коштів.
- Якщо отримуєте регулярні платежі за послуги або товари – це підприємницька діяльність, яка потребує реєстрації ФОП і сплати податків.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Карткові перекази під наглядом: податкова донарахувала 19,5% податків та зборів
(Не)безпечні перекази на особисту картку та податкові наслідки у 2025 році
Фінансовий моніторинг карткових переказів буде постійним процесом, – Гетманцев
Переказав другу гроші – сплати податок? Нові нюанси банківських операцій
Картка під наглядом: нові інструменти ДПС для відстеження онлайн-продажів
Законні способи отримувати перекази з-за кордону без сплати податків




















