👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Всі фінансові компанії, які є небанківськими фінансовими організаціями та мають функцію переказу коштів на рахунок іншої особи – почали передавати в ДПС дані про кожен такий переказ через те, що про переказ на користь іншої особи вони зобов’язані видавати фіскальний чек за формою ФКЧ-3.
Загалом, є декілька форм фіскальних чеків, які мають видавати різні організації. Чек під формою ФКЧ-1 видають всі ФОПи чи юридичні особи, що продають товари та послуги. Чек за формою ФКЧ-2 видається кожен раз, коли проводиться повернення коштів, а от чек за формою ФКЧ-3 мав видаватися всіма фінансовими компаніями, які приймали готівку для подальшого переказу отримувачу коштів – саме регулювання цього чеку ФКЧ-3 суттєво змінили з 1 березня.
Така сильна увага до чеку ФКЧ-3 обумовлена тим, що згідно Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 у рядку 8 фіскального чеку має обов’язково вказуватися отримувач платежу (вказується його прізвище, ім’я та по батькові, податковий номер, а крім того номер рахунку на який він отримує ці кошти, назва банку куди будуть зараховуватися кошти та навіть призначення платежу по цих коштах).
Коли клієнт здійснює платіж через платіжну систему (Portmone, iPay, WayforPay, NovaPay) чи будь-які термінали самообслуговування, цей посередник зобов’язаний формувати ФКЧ-3, де зазначаються дані отримувача платежу. Ці дані про отримувача платежу переходять в податкову, яка вже в свою чергу може контролювати всі платежі по своїй системі.
Тому, не варто дивуватися, якщо при переказі коштів через платіжні термінали чи через інтернет-сервіси переказів коштів з карти на карту – всі ці суми платежів чітко буде знати податкова.
Формально положення про форму і зміст розрахункового документу каже наступне:
прийняли кошти і маєте далі переказати їх кінцевому отримувачу – завжди видавайте чек за формою ФКЧ-3 та передавайте дані отримувача цих коштів в податкову.
Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не зазнав жодної зміни і обов’язку робити такий чек для небанківських фінансових організацій не додав.
Тому, поки що існує ситуація, коли одна фінансова компанія буде вважати, що поки зміни в закон не внесли – вони чек ФКЧ-3 не роблять, бо переказують кошти тільки безготівково. А інша фінансова компанія буде намагатися буде формувати чеки ФКЧ-3.
Останнім часом держава значно активізувалася за багатьма напрямками забезпечення «прозорості» щодо коштів, отримуваних фізичними особами – як звичайними, так і підприємцями.
ДПС розпочала моніторити інтернет-продажі:
громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. “Систематично” – відповідно до судової практики означає більше трьох продажів за календарний рік; ФОПів, які отримують кошти на рахунки, але не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, тобто порушують порядок проведення розрахунків.
Так, Державна податкова служба України (ДПС) має доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках фізичних осіб. Це здійснюється на підставі законодавства, зокрема:
- Закон України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність»: передбачає можливість надання банками інформації про рахунки клієнтів на запит державних органів, включаючи ДПС, у випадках, передбачених законом.
- Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»: зобов'язує банки здійснювати фінансовий моніторинг операцій клієнтів, які можуть бути пов'язані з незаконною діяльністю, включаючи ухилення від сплати податків.
Крім того, ДПС використовує різні методи для виявлення незареєстрованої підприємницької діяльності в онлайн-середовищі, такі як:
- Моніторинг оголошень на торговельних онлайн-платформах, у соціальних мережах: відстеження продавців, які систематично пропонують товари чи послуги.
- Аналіз даних про доставку товарів: співпраця з поштовими та кур'єрськими службами для виявлення регулярних відправок.
- Отримання інформації від покупців: скарги покупців на не видачу чеків або відмову у гарантійному обслуговуванні можуть стати підставою для перевірки.
Чи є офіційні дані про порушення?
ДПС періодично публікує інформацію про виявлені порушення у сфері оподаткування, включаючи випадки ведення господарської діяльності без реєстрації. Однак конкретні дані щодо кількості виявлених онлайн-продавців або осіб, які отримували регулярні перекази на особисті рахунки, можуть не бути загальнодоступними у розрізі саме цих критеріїв. Загальна статистика порушень податкового законодавства публікується на офіційному вебсайті ДПС.
Що це за інструмент та які дані він аналізує?
Основні інструменти та дані, які аналізує ДПС для виявлення незареєстрованої підприємницької діяльності, включають:
- Системи автоматизованого аналізу податкової інформації (СААПІ): ці системи обробляють великі обсяги даних, включаючи інформацію з податкових декларацій, банківських виписок, дані про реєстрацію юридичних осіб та ФОП, а також іншу доступну інформацію.
- Дані банківського моніторингу: інформація про регулярні надходження коштів на рахунки фізичних осіб, особливо якщо ці надходження мають схожий характер (наприклад, однакові суми від різних осіб з однаковим призначенням платежу).
- Інформація з відкритих джерел: дані з онлайн-платформ, соціальних мереж, оголошень.
- Звернення громадян та інших державних органів.
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».
Джерело: 7еminar
