
Чи необхідно проводити через новий РРО розрахунки за час роботи з використанням розрахункових квитанцій, якщо попередній РРО не підлягає ремонту?
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (ст. 5 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій (п. 6 гл. 4 р. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547).
У разі виходу з ладу РРО, що не підлягає подальшому ремонту, суб'єкти господарювання подають до контролюючих органів:
- заяву про скасування реєстрації РРО (за ф. №4-РРО (за ідентифікатором форми J1313605)) разом з реєстраційним посвідченням (за ф. №3-РРО за ідентифікатором форми J1413405)). Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
- звіт про використання КОРО (РК) за ф. №ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Подання ЗВР-1 після відновлення роботи РРО: роз’яснення податківців
Порушена послідовність рядків у фіскальному чеку не призводить до штрафів
Реєстр РРО оновили: які моделі можна використовувати
4 ключові маркери справжнього фіскального чека
ФОП забув закрити зміну на РРО: що робити та чи буде штраф




















