Вимога і виїмка: як реагувати бізнесу

1. Яка правова природа вимоги
2. Чи обов’язково надавати відповідь
3. Як оформити відповідь правильно
4. Які наслідки ненадання відповіді на вимогу
5. Яка правова природа ухвали суду з дозволом на виїмку
6. Як відповісти на ухвалу правильно
7. Висновки

Вимога надати документи або інформацію від правоохоронних органів є звичною практикою. Іноді їх надсилають, бо дійсно розслідують важливе кримінальне провадження, а іноді просто щоб «покошмарити». На жаль, навіть якщо компанія працює з повним дотриманням законодавства, це ще не означає, що можна ніколи не потрапити під пильний погляд Національної поліції, БЕБ, ДБР, СБУ, НАБУ та інших правоохоронців. Отримати подібну вимогу це завжди стрес для компанії, адже іноді буває складно вирішити як на неї реагувати. Якщо повністю або частково ігнорувати, то є ризик отримати ухвалу про тимчасовий доступ (виїмку) або навіть дочекатись «гостей» з обшуком. Також, бізнес не завжди правильно розуміє правову природу вимоги правоохоронців та починає занадто сильно хвилюватись уже на цьому етапі. Розберемо основні моменти, з якими доводиться стикатись компаніям після отримання вимоги аби приймати кращі рішення як на них реагувати.

Яка правова природа вимоги

Зазвичай, правоохоронці вказують, що вимога (інколи вони називають це «запит» або взагалі ніяк не іменують документ) надсилається на підставі ч. 2 ст. 93 КПК. Однак, ця норма не передбачає такого виду документа і не встановлює для нього обов’язкових реквізитів. Цією нормою лише передбачено право сторони обвинувачення збирати докази шляхом витребування у підприємств документів та відомостей. КПК не визначає форми вимоги, а також не визначає які обов’язкові відомості мають бути зазначені у ній.

Отже, вимога це процесуальний інструмент правоохоронного органу, за допомогою якого вони мають право збирати докази у кримінальному провадженні.

Чи обов’язково надавати відповідь

Водночас, у КПК не має кореспондуючого обов’язку компаній якимось чином відреагувати на цей процесуальний інструмент. Більше того, навіть самі правоохоронці, як це часто зустрічається на практиці, у своїх вимогах посилаються на старий лист уже давно ліквідованого Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ про те, що відповідь на вимогу передбачає добровільність особи, якій цю вимогу адресовано.

Між тим, саме у цій добровільності приховується найцікавіше. Адже якщо вимогу відверто проігнорувати, то сторона обвинувачення звернеться до слідчого судді з клопотанням про отримання тимчасового доступу (виїмки) або навіть про отримання дозволу на обшук.

Саме тому, аби мінімізувати ризик отримати обов’язкову до виконання ухвалу слідчого судді та запобігти візиту гостей, представникам бізнесу наполегливо рекомендується оцінити отриману вимогу на відповідність загальним вимогам, що ставляться до документації та підготувати обґрунтовану відповідь.

Як оформити відповідь правильно

На практиці дуже часто трапляється, що отримана вимога від правоохоронців містить технічні помилки, наприклад неправильно вказана назва суб’єкта господарювання або його ідентифікаційний код, чого уже достатньо для законної відмови надати документи. Звісно, правоохоронці оперативно виправлять помилки і дадуть нову вимогу, однак тут можна виграти час, який інколи дуже потрібен.

Також, отриману вимогу слід проаналізувати в наступних моментах:

1. чи є підпис уповноваженої особи, яка зазначена як підписант (часто трапляється, що надходить вимога без підпису);
2. якщо власноручного підпису не має, але на документі зазначено, що підписано ЕЦП/КЕП, то має бути qr-код, за яким можна перевірити дійсність ключа;
3. чи розписано обставини, через які в правоохоронного органу виникла потреба отримати документи саме від цієї компанії (часто буває, що обґрунтування вимоги викладено в одному реченні, без деталізації);
4. чи конкретизовано які саме документи чи інформацію та за який конкретно період запитує орган досудового розслідування (часто трапляється, що затребувані документи описані абстрактно, надто узагальнено, суперечать фабулі кримінального провадження або кваліфікації кримінального провадження, яке розслідується);
5. чи вказано термін (дату) до якої слід надати затребувані документи.

Якщо чогось з вказаного вище не вистачає, то потрібно написати лист у відповідь з проханням уточнити вимогу і таким чином можна виграти додатковий час для опрацювання ситуації та консультацій з юристами, а краще з адвокатами, які спеціалізуються в кримінальному процесі.

Якщо вказаних вимог орган досудового розслідування дотримався, то надалі слід перевірити наступне. Як правило, правоохоронці на початку вимоги пишуть коротку фабулу, у зв’язку з чим необхідно отримати документи та інформацію. Зазвичай також є посилання на розпочате кримінальне провадження та вказується його номер відповідно до ЄРДР. Наявність номеру ЄРДР може надати додаткову інформацію про обставини отриманої вимоги, адже за номером кримінального провадження можна здійснити пошук в державному реєстрі судових рішень та дізнатись інформацію про кримінальне провадження з ухвал слідчих суддів.

Далі на що варто звернути увагу: чи запитувані документи та інформація не стосується конфіденційних відомостей. Зокрема, активний бізнес співпрацює з багатьма контрагентами і часто буває, що правоохоронці просять інформацію, яка містить комерційну чи банківську таємницю, а також персональні дані працівників не тільки адресата, а й контрагентів. Якщо встановлено, що запитувана інформація належить до охоронюваної законом, то тут варто оцінити ризики, які можуть настати через її розголошення. У випадку високого ризику рекомендується надати відповідь з посиланням на ст. 162 КПК та зазначити, що подібна інформація буде надана лише за рішенням суду. Все ж таки, судовий контроль, хоч і не часто таке буває, але може стати додатковою гарантією від наполегливих та свавільних дій правоохоронних органів.

Також під час надання відповіді слід пам’ятати важливий момент, про який, як показує практика, не всі завжди знають, але який псує багато нервів у представників бізнесу. Правоохоронці люблять ставити дедлайни надання документів на вимогу, однак цей строк не є обов’язковим, його ставлять на власний розсуд. Якщо компанія готує відповідь та шукає документи і встановленого у запиті часу не вистачає, то про це слід повідомити правоохоронців та попросити надати додатковий час. Як показує практика, адекватні правоохоронці завжди йдуть на зустріч. Головне, не забути про це повідомити.

Які наслідки ненадання відповіді на вимогу

Найгірший наслідок для бізнесу у випадку ненадання відповіді на вимогу це обшук. Під час обшуку правоохоронці можуть забрати набагато більше ніж просили, а для бізнесу це створює додаткові проблеми: потім це все повертати назад. До того ж, обшук, зазвичай, це додатковий стрес, адже у правоохоронців є різні методики його проведення і досить часто вони поводять себе грубо.

Між ненаданням відповіді на вимогу і обшуком може бути здійснена ще одна процедура, яка має назву тимчасовий доступ до речей і документів, ще відома як виїмка. Як правило, коли правоохоронці отримують відмову у наданні документів на вимогу, то звертаються до слідчого судді за дозволом на проведення виїмки.

Яка правова природа ухвали суду з дозволом на виїмку

Ось тут уже, на відміну від вимоги, статус такої ухвали в законодавстві чітко визначений. Ухвала це судове рішення і його виконання є обов’язковим. Обов’язковість судового рішення це основна засада конституційного правопорядку, а тому, у випадку його невиконання, можливі наслідки у вигляді обшуку та кримінальної відповідальності за ст. 382 КК. Водночас, якщо представники бізнесу отримають ухвалу, яка не відповідатиме вимогам КПК, то є можливість залишити її без виконання без ризику кримінальної відповідальності.

Як відповісти на ухвалу правильно

Насамперед слід переконатись, що ухвала відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Вимоги до ухвали про виїмку передбачені в ст. 164 КПК і під час перевірки отриманого примірника варто звернути увагу на наступне:

1. чи вказано прізвище, ім’я та по-батькові посадової особи, якій надано дозвіл здійснити виїмку. Цим, до речі, ухвала про виїмку відрізняється від ухвали про обшук, адже для останньої таких вимог не існує і судова практика пішла тим шляхом, що для дозволу на обшук достатньо вказати назву правоохоронного органу, а конкретних посадових осіб можна не вказувати. Натомість для виїмки, як бачимо, КПК прямо вимагає від суду вказати прізвище та ім’я посадової особи, якій надано дозвіл здійснити виїмку. Саме ця особа повинна прийти до компанії, а не хтось інший;
2. чи вказано дату постановлення ухвали та строк її дії, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення. На практиці іноді буває, що правоохоронці надають ухвалу, строк дії якої закінчився. Також, іноді трапляється, що надають ухвалу в останні дні строку її дії, чим знову змушують бізнес стресувати. Однак за це не варто хвилюватись, адже матиме значення дата отримання компанією ухвали і якщо підготовка документів вийде за строк дії ухвали, то можна спокійно готувати і за це не турбуватись;
3. чи вказано особу (фізичну або юридичну), яка зобов’язана надати документи на виконання ухвали. Прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи або найменування юридичної особи мають бути зазначені чітко і без помилок;
4. чи достатньо конкретизовано речі та документи, які повинна надати особа на ухвалу. Зі змісту резолютивної частини ухвали має бути чітко зрозуміло, що саме повинна надати особа.

Якщо вказаних вимог не було дотримано, то представники бізнесу мають законне право не надавати документи на таку ухвалу. У такому випадку, правоохоронний орган буде змушений звернутись до суду за новою ухвалою та отримати новий дозвіл. До речі, ліміту звернень за ухвалами про виїмку законом не встановлено.

Також, ухвалу про тимчасовий доступ можна оскаржити, проте лише в одному випадку. Зокрема, згідно з ст. 309 КПК, ухвала про виїмку оскаржується якщо нею дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

Іншими словами, це можуть бути статути, установчі документи, ліцензії, інші документи, без яких компанія не зможе продовжити свою господарську діяльність. Якщо такі обставини існують, то ухвалу варто оскаржувати, проте пам’ятати, що на період оскарження дія ухвали не зупиняється.

На практиці, правоохоронні органи доволі нечасто власноручно здійснюють виїмку документів. Як правило, ухвала вручається або надсилається поштою, слідчий нагадує про строк дії і після цього бізнес самостійно збирає документи в межах строку, готує копії і відносить це все в канцелярію правоохоронного органу. Після цього, правоохоронний орган перевіряє надані документи, складає опис вилученого і вручає особі. Слід пам’ятати, що вручення опису це обов’язок правоохоронного органу, а тому завжди варто наполягати на його складанні, оскільки іноді буває, що потім умисно чи внаслідок недбалості правоохоронці можуть повернути не всі документи, а це надто завдає клопоту, якщо було вилучено оригінали.

Висновки

Все викладене вище можна розглядати як практичний посібник для бізнесу, який спростить прийняття рішень після отримання вимоги від правоохоронців, а також під час подальшої можливої виїмки. Головне пам’ятати, вимога це не примус, реальний обов’язок виникає лише з ухвали слідчого судді, але навіть у цьому випадку, є законні варіанти дій, які дозволять бізнесу пройти це випробування з мінімальними наслідками для господарської діяльності. У будь-якому випадку, для досягнення найкращого результату для компанії, завжди рекомендується залучати адвоката зі спеціалізацією у сфері кримінального провадження.

Руслан РЯБКО, Адвокат АФ PRAGNUM