Реформа пенсійної системи – 2024: коли та як запрацює

1. Пенсійні виплати із системи накопичувального пенсійного забезпечення не підлягатимуть оподаткуванню
2. База нарахування накопичувального внеску
3. Розмір накопичувального внеску для працівників
4. Плани щодо зменшення ставки ПДФО та сплати додаткового накопичувального внеску
5. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців
6. Обов’язковий накопичувальний внесок для ФОП та інших категорій «самозайнятих осіб»

Законопроєктом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб. Працівники, роботодавці і самозайняті особи будуть сплачувати Накопичувальні внески до ПФУ за визначеними ставками, які поступово зростатимуть протягом трьох років.

Пенсійні виплати із системи накопичувального пенсійного забезпечення не підлягатимуть оподаткуванню

Планується, що пенсійні виплати із системи накопичувального пенсійного забезпечення не підлягають оподаткуванню, враховуючи високий рівень соціальної складової пенсійних виплат і обов’язковість системи. Крім того, є рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018, яким визнано неконституційними положення ПКУ про оподаткування пенсій в солідарній пенсійній системі.

База нарахування накопичувального внеску

Суми накопичувальних внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення не включатимуться до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а база оподаткування визначатиметься як нарахована заробітна плата, зменшена на суму, накопичувального внеску, який сплачується за рахунок заробітної плати працівника.

Накопичувальний внесок обчислюється у відсотках до бази нарахування накопичувального внеску. Базою є:

1. сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату;
2. інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;
3. сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
4. сума грошового забезпечення, сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Розмір накопичувального внеску для працівників

Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме:

1. 1 % від заробітної плати протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків;
2. 2 % – протягом другого року;
3. 3 % – протягом третього і в наступні роки.

Плани щодо зменшення ставки ПДФО та сплати додаткового накопичувального внеску

Іншим законопроєктом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення» передбачається зменшення ставки ПДФО.

Починаючи з дати сплати накопичувального внеску, пропонується зменшити ставку ПДФО:

1. протягом першого року запровадження системи до 17%,
2. протягом другого року – до 16%,
3. починаючи з третього року і в наступні роки – до 15%.

Також працівникам пропонується сплачувати додатковий накопичувальний внесок, який становитиме:

1. 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення,
2. 2% – протягом другого року,
3. 3% – протягом третього і в наступні роки.

Працівник може відмовитися від сплати додаткового накопичувального внеску або поновити його сплату у визначених цим Законом розмірах на підставі поданої роботодавцю заяви. Припинення сплати додаткового накопичувального внеску на підставі заяви працівника здійснюється з місяця, наступного за місяцем отримання роботодавцем такої заяви.

Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців

Буде запроваджено обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців. Щороку 1 січня роботодавець повинен буде поновлювати нарахування, утримання та сплату додаткового накопичувального внеску у розмірах:

1. 1 % бази нарахування протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків;
2. 2 % – протягом другого року;
3. 3 % – протягом третього і в наступні роки.

Цей внесок буде сплачувати роботодавець за працівників, які відмовилися від його сплати. Про це не пізніше ніж за два місяці роботодавець повідомляє таких працівників. Поновлення сплати накопичувального внеску здійснюється у разі, якщо працівником в період з дня повідомлення роботодавцем про поновлення сплати додаткового накопичувального внеску до дати поновлення його сплати не буде подано заяву щодо припинення сплати внеску.

Працівник може відмовитися від сплати поновленого додаткового накопичувального внеску шляхом подання відповідної заяви роботодавцю.

Починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину єдиного внеску на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, зазначеного в проєкті Закону, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску, роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з єдиного внеску.

Обов’язковий накопичувальний внесок для ФОП та інших категорій «самозайнятих осіб»

Фізичні особи – підприємці та інші категорії «самозайнятих осіб», можуть відмовитися від сплати обов’язкового накопичувального внеску, або поновити його сплату у визначених цим Законом розмірах, не пізніше ніж за місяць до строку сплати чергового внеску.

Крім того, пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у разі смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

Запропоновано комбіновану модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення. Вона передбачає, що перші 3 роки накопичувальні внески спрямовуються до державного фонду. А починаючи з 4-го року учасники зможуть обирати приватного пенсійного провайдера (недержавний пенсійний фонд, компанію зі страхування життя, банк) або, за бажанням, залишитись в державному фонді.

Також буде створена система гарантування пенсійних накопичень у обов’язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень.

Проєктом акта пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у разі смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

Вступ в дію законодавства про накопичувальне пенсійне забезпечення передбачається з 1 січня 2026 року, а початок здійснення накопичень – через рік після завершення воєнного стану, але не раніше, ніж буде впроваджено всю необхідну нормативну базу і необхідну інфраструктуру.