Як повідомляє «Судово-юридична газета», початок 2026 року суттєво змінив правила гри для багатьох учасників ринку публічних закупівель. У межах виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ 31.01.2026 набрала чинності постанова КМУ від 30.01.2026 №112 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»
Акцент змін на розширенні переліку енергообладнання та соцтоварів, які можна купувати за спрощеними правилами, та посилення вимог до розкриття бенефіціарів. Держава взяла на себе обов’язок підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності для запобігання конфлікту інтересів та неправомірного використання компаній у публічному секторі.
Мінекономіки оприлюднило лист від 20.02.2026 №3323-04/18059-06 з роз’ясненнями щодо змін, внесених постановою №112 сформувавши роз’яснення щодо застосування нових норм на практиці.
Скасування локалізації та прямі договори
Для подолання наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня в енергетиці уряд до 1 травня 2026 року скасував вимоги щодо ступеня локалізації для широкого переліку обладнання, такого як:
- парові та газові турбіни;
- когенераційні установки;
- генератори;
- теплові насоси;
- мобільні котельні тощо.
Важливою умовою застосування такої спрощеної процедури є закупівля обладнання виключно для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, що підтверджується рішеннями відповідних державних комісій.
Кінцеві бенефіціарні власники під повним контролем
Найбільш суттєва зміна стосується розкриття інформації про бенефіціарів. Тепер ці дані мають бути відображені не лише у відкритих торгах, а й у звітах про договори, укладені без використання електронної системи.
Учасники закупівель нерезиденти подають інформацію про КБВ у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. Якщо нерезидент не надав ці дані, замовник має надати 24 години на виправлення невідповідностей.
При цьому, вимоги про розкриття інформації бенефіціара не поширюються на:
- державні та комунальні підприємства;
- органи влади та місцевого самоврядування;
- адвокатські об'єднання та бюро;
- політичні партії та профспілки;
- ОСББ;
- релігійні організації;
- певні види кооперативів.
Міжнародне фінансування
Відтепер закупівлі, що здійснюються за кошти Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних фінансових організацій, мають межу застосування національного законодавства. Якщо положеннями міжнародного договору передбачена можливість застосування «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі», замовник зобов’язаний неухильно дотримуватися принципів цього Закону.
При цьому, запроваджено сувору заборону на встановлення будь-яких технічних, кваліфікаційних або інших вимог, що можуть дискримінувати українських виробників у межах таких проєктів. Вимоги тендерної документації мають бути викладені так, щоб український бізнес мав змогу конкурувати на рівних із іноземними компаніями, незважаючи на джерело фінансування.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
ДПС обіцяє більше цифровізації та діалогу після зустрічі
Оренда за 1 гривню: держава відкриває більше житла для переселенців
Уряд запровадив нову класифікацію громад: як це відобразиться на госпсуб'єктах
Ілюзія стабільності закінчилась: як штучний інтелект змінює долю офісних працівників
