
👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Термін звітування за відрядження та інших підзвітних сум встановлюються в локальних документах підприємства.
Законодавчо закріплений термін звітування за аванс, отриманий у готівці із каси (п. 18 розд. ІІ Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»).
Готівка видається під звіт:
- на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
- на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
- на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.
Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.
У разі перерахування авансу на платіжну картку (особисту чи корпоративну) термін звітування визначається роботодавцем в локальних документах. Законодавчо не визначений. Але встановлювати його потрібно в межах граничного, визначеного Податковим кодексом України (далі – ПКУ) в податкових цілях.
Відповідно до пп. 170.9.3 ПКУ граничний термін до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
- завершує таке відрядження;
- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі, якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжну картку, то списання коштів за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць. Така ситуація як правило трапляється по закордонних відрядженнях.
Отже, підприємству доцільно встановити свій індивідуальний термін звітування в межах граничного, встановленого ПКУ, або користуватися саме граничним терміном звітування за пп. 170.9.3 ПКУ. Ці законодавчі норми стосуються як 2025 року, так і 2026 року.
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
Направлення працівника у відрядження без виплати авансу: роз'яснення Держпраці
Кошти під звіт на господарські потреби: складання авансового звіту
Авансовий звіт для закордонних відряджень: складання та затвердження
Нові транспортні квитки з 2026 року та авансовий звіт: як відшкодовувати витрати на відрядження




















