Фінмоніторинг без міфів: е-кабінет для СПФМ з 2 лютого

1. Чому звичайні карткові перекази опинилися під фінмоніторингом
2. Що це означає для громадян уже зараз і надалі
3. Ключові положення законопроєкту
4. Важливе уточнення для громадян
5. Висновки

Чому звичайні карткові перекази опинилися під фінмоніторингом

Перекази з картки на картку давно стали частиною повсякденного життя: розрахунок у кафе, спільні витрати, повернення боргів чи прості перекази між родичами. Ще 10–15 років тому такі операції не викликали жодних запитань. Однак із часом цією зручністю почали масово користуватися й у тіньових схемах.

Фінансовий моніторинг – це не українське ноу-хау, а звична практика для Європи та світу. У межах руху до ЄС Україна запроваджує правила, які роблять фінансові операції більш прозорими та зрозумілими для банків і держави. Варто усвідомлювати: будь-які операції спочатку аналізуються банком, а у разі підозр можуть перевірятися й іншими органами.

Однією з причин посилення контролю стала практика так званого міскодингу. Йдеться про ситуації, коли операції, пов’язані з азартними іграми, маскувалися під звичайні покупки. Це дозволяло обходити посилений контроль з боку міжнародних платіжних систем. Після втручання Національного банку та заборони таких схем частина бізнесу перейшла до інших механізмів.

Так з’явилися P2P-перекази через мережу «дропів» – фізичних осіб, на рахунки яких зараховувалися кошти замість офіційних рахунків компаній. Для клієнта це виглядало як звичайний переказ, без розуміння, кому фактично пішли гроші. Саме масове використання таких схем і стало однією з причин посилення уваги банків до карткових операцій фізичних осіб.

У відповідь банки запровадили єдині підходи до контролю ризикових операцій, закріплені в міжбанківському меморандумі, який підписала більшість фінансових установ. Його мета – не обмежити добросовісних громадян, а зменшити використання карткових переказів у тіньових схемах.

У перспективі ці зміни є частиною ширшого процесу – наближення фінансової системи України до європейських стандартів прозорості та безпеки.

Що це означає для громадян уже зараз і надалі

Сьогодні фінансова система України перебуває у перехідному етапі. Масові обмеження та міжбанківський меморандум – це тимчасовий інструмент, покликаний закрити найвразливіші місця, якими користувалися тіньові схеми. У міру впровадження інтелектуальних систем аналізу платежів фокус поступово зміщуватиметься з формальних лімітів на оцінку реальних ризиків.

Для звичайних громадян ключове правило залишається простим: не передавати свої банківські картки, документи або доступи до мобільних застосунків третім особам. Навіть якщо операція здається формально «невинною», відповідальність завжди залишається за власником рахунку.

У найближчі роки банки дедалі частіше аналізуватимуть не окремі перекази, а загальну фінансову поведінку клієнта. Побутові операції – оплата рахунків, перекази між родичами чи друзями – не є проблемою самі по собі. Ризики виникають тоді, коли рахунок стає частиною непрозорих або повторюваних схем.

У перспективі це означає перехід до більш зрілої фінансової системи, де контроль буде точковим, а не масовим. Саме такий підхід відповідає європейським стандартам і є необхідною умовою для подальшої інтеграції України до фінансового простору ЄС.

В Україні готуються масштабні законодавчі зміни, пов’язані з приєднанням до Єдиної зони платежів у євро – SEPA. Йдеться не просто про технічні нововведення, а про системне наближення фінансового законодавства до стандартів Європейського Союзу.

На сайті Верховної Ради зареєстровано проєкт Закону №14327-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права ЄС та критеріям Європейської платіжної ради з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».

SEPA – це єдиний європейський простір безготівкових платежів у євро, який дозволяє здійснювати перекази між країнами так само швидко й просто, як усередині однієї держави.

Для України це означає:

1. спрощення міжнародних переказів у євро;
2. зниження вартості транзакцій;
3. підвищення довіри з боку європейських фінансових інституцій;
4. ще один крок до повноцінної фінансової інтеграції з ЄС.

Але для цього Україна має привести систему фінансового моніторингу у відповідність до європейських вимог.

Ключові положення законопроєкту

Отже, Законопроєкт №14327-1 передбачає низку важливих змін.

По-перше, запроваджується прозора конкурсна процедура призначення керівника Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМ). Це має посилити незалежність та інституційну спроможність органу.

По-друге, планується створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Йдеться не про контроль витрат громадян, а про інструмент для боротьби з відмиванням коштів у межах міжнародних стандартів.

По-третє, передбачено створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних правових утворень, включно з механізмом перевірки достовірності даних.

По-четверте, розширюється перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу. До нього, зокрема, включають:

1. торгівців культурними цінностями;
2. довірчих власників трастів та подібних структур.

По-п’яте, законопроєкт передбачає посилення захисту викривачів та удосконалення системи санкцій за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Важливе уточнення для громадян

Окремо наголошується:

Положення законопроєкту не встановлюють жодних обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами.

Тобто мова не йде про блокування рахунків чи обмеження повсякденних платежів. У пояснювальній записці зазначено, що головна мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до вимог ЄС та міжнародних стандартів з протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Саме виконання цих вимог є необхідною умовою для подання Україною заявки на приєднання до SEPA та відповідності критеріям Європейської платіжної ради.

Крім того, Мінфін наказом від 30.12.2025 №667 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» переносить набрання чинності наказу від 04.06.2021 №322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» (далі – Наказ №322) на 2 лютого 2026 року.

Наказ №322 затверджує порядок створення особистого е-кабінету для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), що забезпечує обмін інформацією з Держфінмоніторингом.

Документ передбачає нові види повідомлень про фінансові операції, обов’язок застосовувати ризик-орієнтований підхід при перевірці клієнтів та звітувати про замороження активів, пов’язаних із тероризмом, фінансуванням та розповсюдженням зброї масового знищення.

Е-кабінет працюватиме як частина єдиної інформаційної системи. І буде забезпечувати цілодобовий захищений доступ після електронної ідентифікації, та надавати змогу подавати повідомлення та отримувати запити від Держфінмоніторингу, а також передбачає процедуру усунення технічних збоїв.

У 2026 році громадянам і ФОПам варто сприймати фінансові правила як необхідний інструмент безпеки, а не як загрозу. Блокування рахунків або карток банками – це стандартна практика для захисту від шахрайства. Якщо банк попросив документи – не ігноруйте. Поясніть походження коштів: перекази друзям, родичам, зарплата, дивіденди.

Стаття 15 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», дає банку право розірвати договір, але кошти не зникають. Вони повертаються на рахунок клієнта або інший ваш рахунок. Тому, зберігайте квитанції, виписки, довідки про доходи – це допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.

Перекази всередині одного банку можуть проходити без детального призначення, але для міжбанківських платежів через IBAN важливо вказувати призначення, що дозволяє банку оцінити ризики та швидко розблокувати кошти. Миттєві платежі стають ефективним і прозорим способом пересилання грошей без зайвих комісій.

ФОПи залишаються під особливою увагою банків та фінансового моніторингу. Реальний бізнес відрізняється фактичними витратами на логістику, закупівлі чи зарплати, а також співвідношенням доходів і витрат. Проблеми виникають, якщо ФОП використовується лише як інструмент для акумуляції платежів і їхнього переказу на юридичну особу без реальної господарської діяльності.

Штучний інтелект і алгоритми банків допомагають виявляти аномалії у платежах, проте остаточне рішення завжди приймає людина. Аналіз охоплює історію рахунку, призначення платежів і вхідні та вихідні операції, щоб безпечно контролювати кошти, не блокуючи легальні операції.

Що стосується готівки та високоінтелектуальних операцій, знімати великі суми дозволено за умови підтвердження джерела коштів. Банки можуть ставити питання про походження грошей, але не забороняють зняття. Збереження квитанцій, довідок і актів виконаних робіт допомагає уникнути проблем при майбутніх відкриттях рахунків чи перевірках, забезпечуючи фінансову прозорість і спокій.

Висновки

1. З 2 лютого 2026 року запрацює е-кабінет для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, який забезпечує обмін інформацією з Держфінмоніторингом, застосування ризик-орієнтованого підходу та контроль фінансових операцій для запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
2. Фінансові правила і контроль банків – це інструмент безпеки, а не загроза. Блокування рахунків або запити документів є стандартною практикою для захисту коштів від шахрайства.
3. Прозора фінансова поведінка – ключ до спокою: документуйте операції, вказуйте призначення платежів, зберігайте квитанції та довідки про доходи.
4. ФОПи повинні підтримувати реальні господарські операції, демонструвати витрати та співвідношення доходів і витрат; лише так банки та фінмоніторинг оцінюють діяльність як легальну.
5. Перспектива інтеграції до SEPA робить фінансову систему більш безпечною, прозорою та передбачуваною, спрощує євро-перекази та зміцнює довіру до українських банків як для бізнесу, так і для громадян.

Читайте більше:

Заблокували рахунок: як пройти фінмоніторинг

Ознаки дроблення бізнесу: на що звертає увагу фінмоніторинг

Мінфін адмініструватиме фінансові реєстри: нові правила в межах підготовки до SEPA

Альтернативний законопроєкт про SEPA: що зміниться для банків, бізнесу та фінмоніторингу

Реєстри рахунків, нові повноваження НБУ та захист викривачів: що передбачає пакет законопроєктів для SEPA