Мар'яна Кавин пояснює, що треба розуміти взагалі алгоритм обчислення ПДВ. Якщо так зовсім по-простому:
ми купили товар за 60, а продаємо його за 120.
Тоді, купивши за 60, у платника ПДВ, ПДВ становить 10.
Бо 60 – це є 120%, а 20% – це 10. Отже, 60 ділимо на 6 і будемо мати 10.
Продаємо за 120 цей товар, де ПДВ буде 20. За тим же принципом, ми 120 поділимо на 6 і буде 20.
Отже, до сплати буде 10.
І тому, якщо ФОП для свого виробництва використовує матеріаломістке виробництво (сировина, матеріали і це все із вхідним ПДВ) – то ПДВ тут може бути цікавим.
Або ж, якщо ми говоримо про імпорт, і ФОП займається імпортом, незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні, на митниці ПДВ заплатити доведеться.
Але будучи платником ПДВ, він зможе цей ПДВ, сплачений на митниці, змінусувати при розрахунку ПДВ до бюджету.
Якщо ж підприємець надає послуги, і левова частка його ресурсів – це інтелектуальна власність або трудові ресурси (без вхідного ПДВ), то фактично буде лише ПДВ із зобов'язань. Це невигідно.
Так само невигідно, якщо ФОП здійснює діяльність, яку виконують конкуренти, що не є платниками ПДВ. У такому разі, він буде програвати у ціновій політиці, адже його ціна буде вища на суму ПДВ.
Джерело: Мар'яна Кавин
Статті на тему:
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура