Штрафи за порушення цінового законодавства: як працює механізм контролю

Ключові законодавчі акти

Систему цінового регулювання в Україні формують кілька фундаментальних правових актів:

1. п.п. 14.1.106 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлює механізм визначення максимальних роздрібних цін (МРЦ) на підакцизні товари, які встановлюються виробниками та імпортерами шляхом декларування;
2. п. 47 ч. 2 ст. 73 Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» став переломним документом, який з 1 січня 2025 року кардинально змінив підходи до цінового контролю. Було запроваджено штрафи не тільки за завищення, але й за заниження цін на тютюнові вироби.

Система подвійного контролю

З 1 липня 2025 року в Україні діє унікальна система подвійного цінового контролю для тютюнових виробів. Мінімальні ціни на сигарети не можуть бути нижче мінімального акцизного податкового зобов’язання, помноженого на коефіцієнт 1,45. Для сигарет, виготовлених з 01.04 по 31.12.2025, діє додатковий коефіцієнт 1,1.

Стаття 20 Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» передбачає штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки за порушення вимог щодо державних регульованих цін, а ст. 165-2 КУпАП встановлює адміністративні штрафи до 5100 грн за завищення цін під час карантину та воєнного стану.

Нове законодавство створило жорстку систему цінового контролю зі штрафами 100% вартості товару, проте вона поширюється лише на обмежене коло товарів.

Товари та послуги під державним ціновим контролем

Система цінового регулювання в Україні охоплює стратегічно важливі сектори економіки, де державне втручання необхідне для забезпечення соціальної стабільності та економічної безпеки.Категорії регульованих товарів.

1. Енергетичні та комунальні послуги підлягають найсуворішому регулюванню з боку НКРЕКП.
2. Продовольчі товари соціальної значущості включають хліб, м’ясо, молочні продукти, яйця, крупи, цукор, сіль та олію соняшникову. На ці товари під час воєнного стану встановлено граничну торговельну надбавку не більше 10%, включаючи всі супутні витрати на рекламу, маркетинг та пакування.

Підакцизні товари: найсуворіший контроль

1. Тютюнові вироби підлягають подвійному регулюванню через одночасне встановлення максимальних та мінімальних роздрібних цін. Це унікальний механізм, спрямований на боротьбу як із завищенням цін для споживачів, так і з заниженням для боротьби з тіньовим обігом.
2. Алкогольні напої регулюються через встановлення мінімальних цін, що має на меті забезпечити достатні надходження акцизного податку та обмежити доступність дешевого алкоголю.
3. Пальне контролюється через систему максимальних роздрібних цін, особливо в періоди кризових ситуацій та воєнного стану.

Лікарські засоби: нове регулювання 2025

З березня 2025 року запроваджено регулювання граничних націнок на лікарські засоби через Національний каталог цін:

1. постачальники: максимальна націнка 8%;
2. аптеки: до 35% на безрецептурні препарати залежно від ціни;
3. препарати до 50 грн: обмеження не поширюються.

Державне регулювання охоплює стратегічно важливі сектори економіки, залишаючи більшість товарів і послуг у сфері вільного ціноутворення.

Товари з вільним ціноутворенням

Українська ринкова економіка забезпечує свободу ціноутворення для переважної більшості товарів і послуг, дозволяючи підприємцям встановлювати ціни на основі попиту, пропозиції та конкурентних умов ринку.

Категорії нерегульованих товарів

1. Непродовольчі споживчі товари повністю звільнені від цінового регулювання. Це включає одяг, взуття, побутову техніку, електроніку, меблі, косметику, парфумерію та аксесуари. На ці товари підприємці можуть встановлювати будь-яку націнку без ризику отримати штрафи.
2. Будівельні матеріали та промислові товари також належать до сфери вільного ціноутворення. Цемент, метал, деревина, інструменти, обладнання та сировина можуть продаватися з будь-якою націнкою згідно з ринковими принципами.
3. Предмети розкоші не підлягають жодним ціновим обмеженням. Ювелірні вироби, дорогі автомобілі, яхти, антикваріат можуть мати націнки в сотні та тисячі відсотків без правових наслідків.

Приклади дозволених націнок

Практичні приклади вільного ціноутворення:

1. купити штани за 500 грн і продати за 8000 грн (націнка 1500%) – дозволено;
2. купити смартфон за 10000 грн і продати за 25000 грн – дозволено;
3. надавати консультаційні послуги з будь-якою вартістю години – дозволено;
4. встановлювати ціни на ресторанні послуги без обмежень – дозволено.

Заборонені приклади:

1. купити алкоголь за 120 грн і продати за 1000 грн – порушення через надмірну націнку на підакцизний товар;
2. продавати тютюнові вироби нижче встановленої мінімальної ціни – порушення з штрафом 100% вартості.

Українська економіка зберігає ринкові принципи для переважної більшості товарів і послуг, дозволяючи підприємцям вільно встановлювати ціни.

Штрафи за завищення цін

100% штраф від суми реалізації є базовою санкцією за цінові порушення. За завищення цін на підакцизні товари застосовується штраф у розмірі 100% вартості товарів, але не менше 16000 грн (2 мінімальні зарплати на 2025 рік).

За заниження цін на тютюнові вироби з 1 липня 2025 року діє аналогічний штраф – 100% вартості реалізованих товарів, але не менше 16000 грн. Це революційна новація української податкової системи.

За порушення правил використання РРО/ПРРО з 1 серпня 2025 року встановлено прогресивну шкалу:

1. перше порушення: 100% вартості;
2. повторне порушення: 150% вартості.

Додаткові види відповідальності

За порушення державного регулювання цін на соціально значущі товари застосовується комплексна відповідальність:

1. 100% необґрунтовано одержаної виручки + обов’язкове вилучення цієї виручки на користь держави.

Адміністративна відповідальність передбачає штрафи для різних категорій порушників:

1. громадяни: до 2550 грн при повторних порушеннях;
2. посадові особи: до 3400 грн;
3. суб’єкти господарювання: комбінована відповідальність з фінансовими санкціями.

Механізм виявлення та накладення штрафів

1. ДПС України здійснює контроль за дотриманням цінового законодавства щодо підакцизних товарів та правильності використання РРО/ПРРО. Служба має право проводити позапланові перевірки за скаргами громадян та в рамках оперативних заходів.
2. Держпродспоживслужба контролює ціни на соціально значущі продовольчі товари, особливо в період воєнного стану. Служба координує свою діяльність з місцевими органами влади.
3. Місцеві органи влади займаються захистом прав споживачів на відповідних територіях, розглядають скарги громадян та ініціюють перевірки підприємств торгівлі.

Етапи притягнення до відповідальності:

1. Виявлення порушення через перевірку, скаргу громадян або оперативну інформацію.
2. Складання протоколу про адміністративне або податкове правопорушення.
3. Розгляд справи компетентним органом з правом на захист порушника.
4. Винесення постанови про накладення штрафу з 15-денним строком для добровільної сплати.
5. Примусове стягнення через виконавчу службу в разі несплати.

Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа