- Граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД під час воєнного стану
- Винятки щодо граничних строків – особливі строки
- Відповідальність за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД
- Підстави для припинення нарахування пені
- Висновки
Граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД під час воєнного стану
Саме Національний банк має України має право встановлювати граничні строки розрахунків за експортом та імпортом (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII; далі – Закон №2473).
Загалом граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5; далі – Постанова №5). Але у зв’язку із введенням воєнного стану ці строки дещо уточнили.
Так із 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків дорівнюють загальним – 365 календарних днів (п. 14-2 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» вiд 24.02.2022 №18; далі – Постанова №18).
Граничні строки розрахунку у разі експорту працюють лише тоді, якщо ви відвантажили товари, реалізували роботи, послуги й очікуєте оплату. Якщо ж вам заплатили аванс, валютний нагляд не здійснюється, строки не обчислюють. Так само з імпортом: якщо ви зробили передоплату за товари, роботи, послуги нерезиденту і очікуєте товари, роботи, послуги – валютний нагляд спрацює. Виняток – послуги і роботи (про це далі).
Якщо у випадку з імпортом ви спочатку отримали товарні цінності, а потім маєте заплатити, то єдина відповідальність, яка виникатиме, лише та, яка передбачена договором з вашим нерезидентом.
Винятки щодо граничних строків – особливі строки
Як уже згадували, граничні строки розрахунків у 365 календарних днів, установлені Постановою НБУ №5, наразі не працюють. Їх змінено на 180 календарних днів Постановою НБУ №18.
Діють також особливі строки для деяких товарів при експорті. Для операцій з 11.11.2023 по 11.07.2024 строк складає 90 днів, а для операцій після 12.07.2024 – 120 днів (п. 1-2 постанови Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 №67). Це стосується товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306. Це, зокрема, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, олія, макуха тощо.
Тому, щоб зрозуміти кількість днів для дотримання встановлених обмежень, потрібно підняти кілька нормативних документів.
Окрім прикладів, наведених вище, валютний нагляд також не спрацьовує для послуг, окрім страхових та транспортних. Також валютний нагляд не спрацьовує, якщо сума заборгованості не перевищує еквівалент 400 000 грн і при цьому немає дроблення операцій.
Відповідальність за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД
Відповідальність за порушення строків ЗЕД-розрахунків – пеня у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів, якщо йдеться про експорт товару, або вартості недопоставленого товару, якщо це імпорт.
Увага! 0,3% беруть за кожен день прострочення, але не більше, ніж сума заборгованості. Наприклад, якщо аванс за товар 100 000 €, загальна сума пені не може перевищувати цю суму
На яку дату брати курс НБУ для фіксації суми заборгованості для обчислення 0,3%? За ч. 5 ст. 13 Закону №2473 слід орієнтуватися на курс НБУ, діючий на день виникнення заборгованості. Для бухгалтерського обліку: день виникнення заборгованості – наступний день за днем оплати або відвантаження. Але податківці так не вважають. На практиці для нарахування пені використовують валютний курс, який діяв на перший день після закінчення законодавчо встановленого строку.
Тобто, якщо граничний строк – 180 днів, отже, курс беруть той, який діє на 181-ий день.
Підстави для припинення нарахування пені
Як зупинити нарахування пені, якщо нерезидент не буде розраховуватися? Є три випадки:
1. Подання позовної заяви до суду. У разі прийняття до розгляду судом, МКАС чи МАК при ТПП України позовної заяви строк зупиняється і пеня за цей період не сплачується (лист ДПС від 22.04.2025 №410/2/99-00-24-01-03-02).
2. Підтвердження дії форс-мажорних обставин. Потрібна довідка, яка формується однією із сторін договору і підтверджується сертифікатом торгово-промислової палати, або висновок Мінекономіки (для договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, гарантійне обслуговування).
На замітку! У разі, якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473)
Утім наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності.
Податкова служба під час документальних перевірок оцінює дію форс-мажорних обставин на:
- реальність, надзвичайність та невідворотність;
- фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
- співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.
Загальне посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті має бути чітко зазначено, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання зовнішньоекономічної операції за конкретним договором і в який термін. Без цього, документ може бути визнаний недостатнім доказом.
Такий підхід відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №260/92/19, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 17.08.2022 у справі №922/854/21, від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, від 27.02.2025 у справі №520/2941/24.
3. Ліквідація нерезидента. Прокоментуємо один із кейсів платника податків, який запитав у ДПС: «А якщо нерезидент ліквідований (перебуває на стадії банкрутства), чи є це підставою для зупинки пені?». З позиції податкової: «Ні, не є». Аргументує вона це тим, що Закон 2473 не визначає підстави для зупинення відліку граничних строків, розрахунків та нарахування пені у разі перебування нерезидента у процедурі банкрутства.
Висновки щодо порушення строків розглядають під час документальної перевірки. Тобто, те, що законом передбачено, як можливість зупинення ЗЕД-пені, тільки в межах цього і маємо «танцювати».
Важливо! Бухгалтерам не потрібно брати на себе «не свою», юридичну роботу зі стягнення заборгованості з нерезидента. Адже робити це треба грамотно, з урахуванням норм чинного законодавства
Висновки
- На сьогодні граничні строки для розрахунків у ЗЕД – 180 днів, які діють із -05.04.2022 (до цієї дати – 365 днів). Винятки для СГ-продукції за визначеними кодами УКТЗЕД.
- Підстава для неспрацювання валютного нагляду: сума менше 400 000 грн, послуги (крім транспортних і страхових), інші обставини.
- Підстава для припинення нарахування пені: висновок Мінекономіки, звернення до суду, форс-мажор (підтверджений документально).
Мар’яна КАВИН, податкова консультантка, сертифікати САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит