НАЗК проводить повні перевірки декларацій за ризик-орієнтованим підходом. Порядок проведення повної перевірки декларації розмежовує поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.
Недостовірні та неточні відомості: відмінності
Недостовірні відомості – це відомості у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів та / або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.
Відомості, зазначені у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів, та / або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування, є неточними.
Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:
- по кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), - вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі;
- по кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 «Об’єкти нерухомості») вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове вираження;
- по всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей.
Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума дорівнює або перевищує 100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ – неточних.
Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними.
Відповідальність за подання недостовірних / неточних відомостей
- Зазначення у декларації недостовірних відомостей тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
- За декларування неточних відомостей до декларанта може бути застосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.
Зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації:
- НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок;
- На запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта;
- На наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції»);
- Строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).
Щоб уникнути помилок в деклараціях, НАЗК радить:
- перевіряти всі дані перед поданням декларації;
- використовувати функцію автозаповнення чернетки декларації, щоб уникнути технічних помилок;
- не ігнорувати повідомлення про помилки у Реєстрі декларацій – своєчасне їх виправлення допоможе уникнути наслідків.
Що робити декларанту, якщо він виявив в декларації помилку?
Декларант має 30 днів після подання декларації на внесення виправлень. Якщо цей строк пропущений, можна подати пояснення через персональний електронний кабінет Реєстру декларацій, додавши документи, які підтверджують помилку.
Якщо пояснення подані до початку повної перевірки декларації, уповноважені особи НАЗК врахують їх при аналізі.
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Що відбувається з вашою декларацією після її подання
З 1 вересня 2025 року набирає чинності Закон України «Про лобіювання»
Гетманцев: чиновники не зможуть приховати статки через криптовалюту із прийняттям законопроєкту
Як отримати інформацію з Реєстру порушників: інструкція від НАЗК
НАЗК перевірятиме подані декларації з травня 2025 року: дедлайни і поради щодо виправлень
НАЗК вдосконалило роз’яснення щодо конфлікту інтересів