Арифметичні та методологічні помилки: у чому різниця?
Хоча Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не містить офіційних визначень цих понять, вони активно використовуються у практиці контролюючих органів. Важливо розуміти, що їхня юридична основа базується на роз’ясненнях, виданих ще на початку 2000-х років, до прийняття чинного ПКУ, тому в разі судового спору їхня вага є мінімальною.
Арифметична помилка – це технічна неточність
Арифметична помилка – це описка або неточність у розрахунках, яка не пов’язана з неправильним тлумаченням законодавства. Це механічні огріхи через неуважність.
Типові приклади арифметичних помилок:
- неправильне додавання сум у рядках декларації;
- помилкове перенесення підсумків з додатків;
- описка в числі (10050 грн замість 10500 грн);
- неправильно поставлена кома (100,50 замість 1005,0);
- помилки копіювання між документами.
Такі помилки виникають через людський фактор, але не свідчать про намір занизити податок.
Методологічна помилка – неправильне застосування норм
Методологічна помилка стосується хибного застосування правил оподаткування. Це серйозніший тип помилки, який може свідчити про нерозуміння норм ПКУ.
Приклади методологічних помилок:
- застосування неправильної ставки податку (5% замість 15%);
- неправомірне використання пільг;
- помилкове визначення бази оподаткування;
- незастосування обов’язкових коефіцієнтів;
- некоректна кваліфікація операцій.
Проте навіть такі помилки не завжди ведуть до штрафу – все залежить від наслідків.
Камеральна перевірка: як ДПС виявляє помилки
Більшість помилок виявляється під час камеральної перевірки – обов’язкової процедури, яку проходять усі подані декларації.
Особливості камеральної перевірки:
- Згідно зі ст. 76 ПКУ, камеральна перевірка проводиться без участі платника податків у приміщенні ДПС. Контролюючий орган перевіряє своєчасність подання звітності, повноту даних та правильність розрахунків на основі інформації з декларації та електронних баз даних ДПС.
- Камеральна перевірка охоплює всю податкову звітність суцільним порядком.
- Важливо знати про строки: перевірка правильності заповнення самої декларації проводиться протягом 30 календарних днів після граничного строку її подання. Однак перевірка з інших питань, наприклад, своєчасності сплати податку, може проводитись у межах загального строку давності – 1095 днів.
Коли за помилку в декларації не штрафують
Ключове правило закріплене в главі 11 ПКУ:
фінансова відповідальність застосовується лише якщо помилка призвела до заниження податкових зобов’язань.
Принцип відповідальності у 2025 році:
ДПС карає платника лише тоді, коли через помилку бюджет недоотримав кошти.
Якщо ваша помилка не вплинула на підсумкову суму податку або навіть призвела до її завищення – штрафних санкцій не буде.
Практичний приклад: Бухгалтер у декларації з ПДВ помилково вказав у одному з рядків 50 000 грн замість 5 000 грн, але загальна сума податку до сплати залишилася правильною. Це помилка без фінансових наслідків – штрафу не буде.
Що робити, якщо ви самостійно виявили помилку
Ситуація 1: Помилка НЕ призвела до недоплати податку
Хоча штрафу не буде, рекомендується виправити помилку для підтримання коректності звітності. Це можна зробити, подавши уточнюючий розрахунок або виправити дані у складі наступної декларації.
Ситуація 2: Помилка призвела до недоплати податку
Ключова новина 2025 року: На період дії воєнного стану, який продовжено до 5 листопада 2025 року, платники податків звільняються від нарахування та сплати штрафів і пені при самостійному виправленні помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання (пп. 69.1 та пп. 69.38 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ)
Тобто, якщо ви самостійно виявили недоплату, вам потрібно лише доплатити суму податку.
Відповідно до ст. 50 ПКУ, існує два способи виправлення:
Характеристика | Спосіб 1. Уточнюючий розрахунок | Спосіб 2. У складі поточної декларації |
Суть методу | Подається окремий документ, який уточнює показники помилкової декларації. | Сума недоплати та штрафу включається у відповідні рядки наступної звітної декларації. |
Розмір штрафу (загальне правило) | 3% від суми недоплати. | 5% від суми недоплати. |
Розмір штрафу (станом на 07.2025) | 0% (звільнення на час воєнного стану). | 0% (звільнення на час воєнного стану). |
Коли сплачувати недоплату | До подання уточнюючого розрахунку. | Разом із зобов’язаннями поточної декларації. |
Переваги | Можна виправити помилку негайно, не чекаючи наступного звітного періоду. | Дозволяє відтермінувати сплату недоплати до терміну сплати поточної декларації. |
Якщо помилку виявила податкова: які штрафи чекають?
Якщо ви не виправили помилку самостійно, і її виявила ДПС під час перевірки, розмір штрафу залежатиме від наявності умислу у ваших діях (ст. 123 ПКУ).
Характер порушення | Розмір штрафу | Правова підстава (ПКУ) |
Неумисне порушення (стандартний штраф) | 10% від суми донарахованого зобов’язання | п. 123.1 ст. 123 |
Умисне порушення (якщо ДПС доведе намір) | 25% від суми донарахованого зобов’язання | п. 123.2 ст. 123 |
Повторне умисне порушення (протягом 1095 днів) | 50% від суми донарахованого зобов’язання | п. 123.3 ст. 123 |
Що таке пеня і коли її нараховують?
Пеня – це плата за прострочення сплати податку.
При самостійному виправленні помилки нарахування пені починається лише після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податку (пп. 129.1.3 ПКУ). Її розмір становить 100% річних облікової ставки НБУ (станом на липень 2025 року – 15.5%) за кожен день прострочення.
Практичні поради для мінімізації ризиків
- Використовуйте сертифіковане ПЗ: Сучасні бухгалтерські програми мінімізують ризик арифметичних помилок.
- Перевіряйте розрахунки: Завжди перевіряйте ключові показники та підсумкові суми перед поданням.
- Консультуйтеся: Якщо не впевнені у правильності застосування норми, зверніться за консультацією.
- Виправляйте помилки негайно: Знання про звільнення від санкцій на час воєнного стану – не привід відкладати виправлення. Це допоможе уникнути потенційних проблем у майбутньому.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Податкова декларація: як виправити помилку щодо коригувань фінансового результату