Усі рішення в цьому документі напрацьовувались в контексті ключових пріоритетів бюджету:
- безпека,
- оборона;
- соціальна стійкість.
Водночас, важливим є забезпечення гідної оплати праці у соціальній сфері, тому заклали в наступному році підвищення зарплат:
- лікарям;
- освітянам.
Уряд постійно в пошуку додаткових ресурсів – як внутрішніх, так і зовнішніх – для забезпечення усіх необхідних видатків і зобовʼязань.Для забезпечення балансу потреб оборони і соціальних видатків внесли відповідні зміни напередодні другого читання.
Що змінилось:
- Загальний обсяг доходів зросте на 27,8 млрд грн. Зокрема за рахунок підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50%.
- Видатки теж зростуть — на 33,6 млрд грн. Зокрема з цих коштів 18,9 млрд грн поповнять резервний фонд. 6,6 млрд грн піде на поетапне підвищення зарплат не лише вчителям шкіл, але і викладачам закладів вищої освіти та фахових коледжів на 50% протягом року.
Прем’єр-міністр повідомляє:
Розраховуємо на підтримку народних депутатів і сподіваємось на якнайшвидше ухвалення Держбюджету-2026.
Голова Комітету з питань бюджету ВРУ Роксолана Підласа вже надала свою оцінку.
Вона наголосила на основних змінах, порівняно з редакцією І читання:
- збільшити доходи загального фонду держбюджету від підвищення податку на прибуток банків (+30 млрд грн до доходів бюджету);
- половину «банківського податку», який мав би зараховуватись в місцеві бюджети (4,3 млрд грн), спрямувати на закупівлю пасажирських вагонів для УЗ. Крім цього, ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» поверне в бюджет 1,4 млрд грн, які теж будуть спрямовані на закупівлю вагонів (всього разом 5,7 млрд грн);
- зафіксовано в тексті законопроєкту, що мінімум 1 млрд грн має спрямовуватись на гуманітарне розмінування земель;
- дивіденди «Укрфінжитла» (1,27 млрд грн) спрямувати на програму пільгової іпотеки (аналогічно до 2025 року);
- надати Мінфіну право за рішенням Уряду здійснити обмін ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, погоджених із НБУ;
- зараховувати 50% ПДФО, що сплачується резидентами Defense City, до бюджету громади, куди релокується підприємство, і спрямовувати ці гроші на створення інфраструктури, підтримку релокації або на захист виробництва;
- перераховано реверс та дотації для місцевих бюджетів, відповідно до чисельності населення за даними Держстату та реєстру ВПО Мінсоцполітики (замість даних Міграційної служби);
- Уряд доручив собі (щоправда, за пропозицією депутатів) до 1 липня 2026 року подати до ВРУ законопроєкт щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку та здійснення індексації пенсій на загальних умовах тим, кому пенсія встановлена спеціальними законами;
- доручення Уряду розглянути можливість з 1 вересня додатково підвищити заробітні плати вчителів (до підвищення на 30%, яке вже заплановано з 1 січня).
Голова Комітету вказує:
Окремо варто зазначити, що розподіл ПДФО залишився без змін проти І читання - 60% ПДФО пропонується зараховувати до місцевих бюджетів. Доходи від «податку на OLX» та «податку на солодку газовану воду» також залишились враховані в доходах бюджету.
Найбільші зміни у видатковій частині держбюджету (невичерпний перелік):
- + 18,9 млрд грн на резервний фонд;
- + 6,6 млрд грн на підвищення зарплати викладачів закладів вищої освіти;
- – 8,24 млрд грн – зменшення видатків на Державну прикордонну службу (перерозподілили переважно на користь Нацгвардії – 5,85 млрд грн та Нацполіції – 2,29 млрд грн);
- + 1 млрд грн на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу та страхових премій від воєнних ризиків;
- + 1 млрд грн – укриття в садочках;
- + 528 млн грн – публічні інвестиційні проєкти в сфері охорони здоров’я (попередньо – на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні, але це має ще затвердити Стратегічна інвестиційна рада). Загалом всі медичні ПІПи передаються під МОЗ;
- + 500 млн грн на підтримку релокованих закладів вищої технічної освіти з прифронтових територій;
- + 500 млн грн місцевим бюджетам на житло для евакуйованих осіб та ВПО.
Зміни менше 500 млн грн можна буде переглянути в додатках до бюджету на сайті Верховної Ради.
А народний депутат Ярослав Железняк підсумовує:
Для тих, хто очікував продовження пільги на електрокари ще на один рік – не очікуйте.
На його думку, попри врахування правки у парламенті, вона відхилена Урядом. Шанс це змінити – мінімальний. Ярослав Железняк переконаний, що пільги не буде.
Причини які вказав Мінфін:
- втрати бюджету;
- меморандум з МВФ.
Джерело: Юлія Свириденко, Роксолана Підласа, Ярослав Железняк
Читайте більше:
Шпаргалка – 2026: мінімуми, ПСП, добові, ЄСВ
Верховна Рада ухвалила Держбюджет-2026 у І читанні: основні показники та мінімуми
Прожитковий мінімум – 4700 грн, мінімалка – 12 000 грн: які зміни готуються для українців
Чи збільшиться мінзарплата у 2026 році: розгляд законопроєкту про Держбюджет-2026 Комітетом
Все про Держбюджет-2026: мінімалка, ПСП, індексація, ліміти для ФОП і нові правила бронювання
🎂Святкуємо 7EMINAR DAY разом! Даруємо найвигідніші ціни року та сюрпризи – лише раз на рік, не пропустіть!
