Операції, що не зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток

Витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Так, за окремими операціями виникають різниці, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування


Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, але не пов’язані з господарською діяльністю платника?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абз. 1 п.п. 134.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).


НП(С)БO 16 «Витрати», визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.


Формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності


При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами

1. Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.


Так, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:


  1. витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  2. витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів (п.п. 138.3.2 ПКУ).

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

2. У разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 ПКУ.

3. Розумна економічна причина (ділова мета)

Розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п. 14.1.231 ПКУ).

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:


  1. головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та / або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  2. у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.

Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами п.п. 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 ПКУ.


Крім того, ПКУ передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами п.п. 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 ПКУ.

Витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Так, за окремими операціями виникають різниці, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування

Джерело: ЗІР, категорія 102.12


Читайте більше:


Неприбуткова організація: коли не потрібно платити податок на прибуток

Передача авто військовій частині: як застосовувати різниці з податку на прибуток та ПДВ

Податок на прибуток для Дія Сіті: внески через благодійний фонд і пільги

Оподаткування податком на прибуток резидентів Дія Сіті: інфолист від ДПС

Збитковий квартал: чи можна законно перенести витрати та уникнути проблем з податковою

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇