Ші для правників: як правильно використовувати

Мін'юст спільно з національними та міжнародними партнерами долучилося до розробки практичних рекомендацій з відповідального використання штучного інтелекту для правників

99


Рекомендації спрямовані на забезпечення безпечного та ефективного впровадження інструментів штучного інтелекту у професійну діяльність правників. Документ містить важливі поради для юристів, адвокатів, прокурорів, суддів, нотаріусів, державних службовців і всім, хто працює з правом та законодавством.


У рекомендаціях викладено ключові підходи до безпечного використання ШІ, зокрема щодо перевірки джерел, знеособлення персональних даних, інформування та отримання згоди клієнта, а також критичного аналізу результатів, згенерованих системою.


Окремі розділи рекомендацій присвячено спростуванню поширених міфів про ШІ у сфері права, критеріям вибору надійних технологічних рішень, а також прикладам формулювання ефективних запитів для юридичних задач. Також у посібнику зібрано перелік із 40 ШІ-сервісів як універсального, так і спеціалізованого юридичного спрямування.


Участь у розробці документа також взяли Міністерство цифрової трансформації, Державна судова адміністрація України, Асоціація правників України, Навчально-науковий інститут права КНУ імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, а також експерти за підтримки проєкту UK DIGIT, що реалізується Фондом Євразія і фінансується урядом Великої Британії.



Джерело: Мін’юст


Читайте більше:


Штучний інтелект для бухгалтера: від рутини до стратегії за 7 хвилин

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

99

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі
0/700

Коментарів поки немає

Почніть розмову…

7

201

274

22

1006

842

89

17

46

32

19

Стаття
ЗЕД
21.11.2025

Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування «ввізного» податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки

основне зображення для Бракований імпорт: облік кредит-ноти від нерезидента

20

334

854

43

13

12

14

13

10