Нотаріуси уповноважені накладати та знімати заборону відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та часток у праві власності на таке майно (п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII «Про нотаріат», далі Закон – №3425).
Нотаріус знімає заборону відчуження майна у випадках, передбачених законодавством. Підставами для цього можуть бути:
- виконання зобов’язань,
- рішення суду, що набрало законної сили,
- закінчення строку дії договору або скасування арешту, накладеного органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем (ст. 74 Закону №3425).
Процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна
- Регулюється п. 4-6 гл. 15 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок).
- Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він зобов'язаний надіслати повідомлення про зняття заборони за місцем зберігання відповідної справи (абз. 2 п.п. 4.1 розд. ІІ Порядку).
- Державна реєстрація припинення обтяження проводиться нотаріусом одночасно зі зняттям заборони. Для ініціювання процедури до нотаріуса подається відповідна заява з підтверджуючими документами. З такою заявою може звернутись як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови надання безспірних доказів виконання зобов'язання (ч. 4 ст. 31-2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», далі – Закон №1952).
- Державна реєстрація обтяжень, до яких належить і заборона відчуження, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах України (ч. 5 ст. 3 Закону №1952).
Джерело: Мін'юст
Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше