Створення резервного фонду для підтримки працівників в умовах війни

Так, ТОВ має право видати наказ про створення резервного фонду продуктів тривалого зберігання, аптечок та інших засобів для забезпечення безпеки працівників під час воєнного стану. Вартість таких придбань включається до витрат підприємства, однак у разі списання невикористаних продуктів після закінчення строку придатності виникає обов'язок нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ.

Обов'язок роботодавця забезпечувати безпечні та здорові умови праці, а також вживати заходів щодо захисту працівників передбачений Кодексом законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 153, 161, 162). Саме тому підприємство може оформити наказ про створення такого резерву.

У наказі доцільно визначити, що резерв створюється для забезпечення цивільного захисту, безпеки праці та життєдіяльності працівників під час надзвичайних ситуацій, тривалих повітряних тривог або обстрілів у м. Києві. Також необхідно навести перелік запасів (аптечки першої допомоги, питна вода, продукти тривалого зберігання, засоби обігріву, освітлення тощо), встановити обсяги їх придбання та призначити відповідальну особу за їх зберігання, контроль строків придатності і видачу або списання. При цьому в документах не слід зазначати, що це «безкоштовне харчування працівників».

У бухгалтерському обліку придбані товари оприбутковуються як запаси. Після використання за призначенням або списання у зв'язку із закінченням строку придатності їх вартість включається до витрат того звітного періоду, у якому оформлено акт списання.

Проведення:

Оприбутковано аптечки, воду та продукти харчування — Дт 201, 209 – Кт 631.

Списано запаси при використанні для забезпечення безпеки працівників — Дт 91, 92, 93, 949 – Кт 201, 209.

Списано прострочені товари — Дт 947 – Кт 201, 209.

Для цілей податку на прибуток об'єкт оподаткування визначається відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (пп. 134.1.1) на підставі даних бухгалтерського обліку. Податковий кодекс не передбачає коригувань фінансового результату щодо таких витрат або списаних товарів, тому їх вартість у повному обсязі впливає на фінансовий результат.

При придбанні запасів з ПДВ підприємство має право включити суму податку до податкового кредиту за наявності зареєстрованої податкової накладної (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, п. 198.3).

Аптечки та інші медичні засоби належать до витрат на охорону праці, тому при їх використанні для потреб підприємства компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.

Якщо ж продукти харчування не були використані та списуються після закінчення строку придатності, таке списання вважається використанням товарів в операціях, що не є господарською діяльністю. У такому випадку підприємство повинно нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20% виходячи з вартості їх придбання та скласти зведену податкову накладну (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. «г» п. 198.5).

Наприклад, якщо списується прострочених продуктів на суму 10 000 грн (без ПДВ), компенсуючі податкові зобов'язання становитимуть 2 000 грн.

Положення підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо незастосування ПДВ до товарів, знищених внаслідок воєнних дій, у цьому випадку не застосовуються, оскільки причиною списання є закінчення строку придатності, а не їх знищення внаслідок бойових дій.

Оскільки резерв створюється як загальний запас підприємства для використання у разі надзвичайних ситуацій і персоніфікований облік отриманих продуктів чи засобів окремими працівниками не ведеться, об'єкт оподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ не виникає (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. 164.2.17). Списання прострочених продуктів також не створює податкових наслідків для працівників.

Раді допомогти, звертайтесь ще!