Проблеми з ПДВ при оплатах за платні медичні послуги

Частково так, ПН все одно потрібно складати на фактичного отримувача медпослуг за конкретною операцією, але якщо ідентифікувати її за наявними даними неможливо, доведеться врегулювати ситуацію з платником (уточнення/повернення коштів) і лише після цього оформлювати ПН.

Обґрунтування

1. На кого складати ПН, якщо платить не пацієнт Податкова накладна складається на особу, яка фактично отримує медичні послуги, незалежно від того, хто сплачує кошти. Якщо послуга надана фізособі, а платить страхова чи інша особа, ПН все одно складається на пацієнта як отримувача послуг, а не на платника, дату визначають за «першою подією» відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України.

2. Вимога ідентифікувати операцію для ПН ПН має відображати реальну господарську операцію, а її реквізити (у тому числі опис послуг) повинні відповідати первинним документам. Для медпослуг, що часто є пільговими, важливо, щоб із ПН і первинки було зрозуміло, кому і які саме послуги надано, адже це підтверджує правомірність пільги за розділом V ПКУ. Якщо неможливо встановити, за якою саме послугою надійшла оплата, складання ПН із довільною номенклатурою створює ризик визнання її заповненою з порушенням.

3. Кошти без коду послуги чи неідентифікований отримувач Якщо за призначенням платежу, сумою та іншими даними не вдається однозначно встановити:

• хто є пацієнтом-отримувачем послуг;
• за якими саме послугами здійснено оплату чи аванс,

то без уточнення з платником складати ПН коректно неможливо. У таких випадках доцільно:

• зв’язатися з платником для уточнення, за кого і за які послуги внесено кошти, та оформити/уточнити первинні документи;
• якщо і надалі ідентифікувати операцію неможливо, розглядати питання про повернення коштів як помилково сплачених, щоб не виникла «безіменна» оподатковувана операція, під яку неможливо скласти коректну ПН.

4. Організаційні рішення, щоб уникати таких ситуацій Щоб мінімізувати випадки, коли неможливо «прив’язати» надходження до конкретного пацієнта і послуг, варто:

• встановити для пацієнтів обов’язкові реквізити в платіжці (ПІБ пацієнта, дата/номер замовлення, код послуги чи рахунку);
• фіксувати у внутрішніх документах зв’язок між оплатами та замовленнями/направленнями;
• за можливості налаштувати в обліковій системі, щоб ПН формувались за конкретними замовленнями, як це допускає підхід, коли ПН складають на кожне окреме постачання відповідно до п. 201.7 ПКУ, а не лише за зведеними підсумками.

Рекомендація: у спірних випадках, коли ідентифікувати отримувача та номенклатуру послуг об’єктивно неможливо, доцільно оформлювати повернення коштів платнику й вимагати коректного повторного платежу з потрібними реквізитами.

Коректна ПН можлива лише за умови, що за оплатою чітко встановлені пацієнт та перелік медичних послуг, що відповідають первинним документам.