Проблеми з інтервалами виплат зарплати та їх штрафні наслідки

Не зовсім: ви правильно дотримуєтеся вимоги про виплату напередодні вихідного, і за рахунок такого перенесення перевищення 16 днів між фактичними датами виплат не вважається порушенням, тож штрафи саме за 18 днів між 14 та 31 числом не загрожують. Виплатити в цьому місяці зарплату 14-го і 31-го можна, а інтервал у 16 днів контролюється між встановленими датами (15 і 30/31), а не між перенесеними через вихідні фактичними датами.

Обґрунтування

1. Що вимагає закон щодо строків виплати зарплати Зарплата має виплачуватися не рідше двох разів на місяць, через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який вона виплачується, у строки, встановлені локальним актом роботодавця або колдоговором, у робочі дні, а якщо дата виплати припадає на вихідний/святковий – напередодні в робочий день, що прямо передбачено ст. 115 КЗпП та дублюється у ст. 24 Закону про оплату праці.

2. Як рахують 16 днів і що з перенесенням на попередній робочий день

   • 16-денний проміжок рахують між встановленими датами виплати за першу і другу половину місяця, а відлік ведуть з дня, наступного за днем виплати за першу половину.
   • При перенесенні дня виплати на попередній робочий день через вихідний, така виплата вважається виконаною «вчасно», а наступну виплату проводять у встановлену фіксовану дату, навіть якщо між фактичними датами виходить більше 16 днів, і це не є порушенням вимоги стосовно 16-денного проміжку, що прямо випливає зі ст. 115 КЗпП та підтверджується позицією Мінсоцполітики у листі №912/13/155-10.

3. Чи можна платити 14-го і 31-го та чи є ризик штрафу саме за 18 днів

   • Якщо у вас у положенні/колдоговорі закріплено 15 та 30(31) як дати виплат, то в місяці, коли 15 – вихідний, цілком правомірно виплатити за першу половину 14-го, а за другу – 30(31)-го числа.
   • Те, що між 14 і 31 формально 17–18 днів, не створює порушення, бо закон вимагає витримувати 16-денний проміжок між закріпленими датами виплат, а перенесення на попередній робочий день – окрема імперативна вимога тієї ж норми, а не «зміна графіка» виплат.
   • Відповідно, підстав кваліфікувати це як порушення строків виплати зарплати саме через 18 днів між фактичними виплатами немає, і штраф за абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП (3 МЗП за затримку більше місяця) або як порушення інших вимог трудового законодавства тут не виникає.

4. Хто і за що реально може оштрафувати

   • Держпраці може застосувати фінансові санкції за ст. 265 КЗпП, зокрема:
     • за порушення строків виплати більш як за один місяць – штраф 3 МЗП;
     • за «інші порушення трудового законодавства» – 1 МЗП за кожне порушення.
   • Адміністративний штраф на посадову особу за несвоєчасну чи неповну виплату зарплати може накладатися судом за поданням інспектора за ст. 41 КУпАП, але знову ж таки за реальну затримку чи невиплату, а не за коректне перенесення на день раніше.

5. Як ліпше оформити й діяти, щоб уникати ризиків

   • У локальному акті/колдоговорі чітко зафіксуйте конкретні дати виплат, наприклад «15 і 30(31) числа», без діапазонів «з ... по ...».
   • Обов’язково передбачте посилання на норму про виплату напередодні вихідного, без зміни самих дат у тексті документа, щоб перенесення завжди йшло «автоматично» за законом.
   • Дотримуйтеся цих дат постійно, а при збігу з вихідними спокійно платіть у попередню п’ятницю (13, 14 тощо) і залишайте наступну виплату у звичайний, встановлений день.

Ризики та нюанси:

Якщо ж фактично будете «зсувати» не тільки першу, а й другу виплату на інші дати без відповідного закріплення та без об’єктивних підстав (вихідні/свята), це вже можна розцінювати як порушення встановлених строків виплати, що тягне фінансову відповідальність за ст. 265 КЗпП.

Дотримання закріплених дат виплат і перенесення лише напередодні вихідних у поєднанні з нормою про 16 днів забезпечує вам відсутність порушення та штрафних ризиків у наведеній ситуації.