Облік транспортування та обробки товару: питання собівартості та процедури

Витрати ЛО 2 можуть обліковуватись або як витрати періоду (92/949 і частково 93), або частково включатися до первісної вартості товару - залежно від того, чи був товар уже придатний до продажу

Отримання товару від постачальника відображається за первісною вартістю відповідно до п. 8–9 НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o15, яка формується на момент оприбуткування та включає лише витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням запасів до стану, придатного для використання.

Передача товару на склад логістичного оператора, а також переміщення між складами (ЛО - ЛО 2 - ЛО) не є операціями постачання, оскільки право власності не переходить, і відображаються лише як аналітичні переміщення без зміни вартості запасів.

Питання - це класифікація витрат ЛО 2, яку слід визначати виходячи з їх економічної сутності та моменту, коли товар стає придатним до продажу.

Перший підхід:

Витрати на транспортування між складами не пов’язані з придбанням запасів (п. 9 НП(С)БО 9) і не здійснюються в межах операції продажу, тому визнаються витратами періоду та можуть бути віднесені до адміністративних (п. 18 НП(С)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12) або інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).

Витрати на сортування, маркування, сканування та іншу обробку товару мають характер передпродажної підготовки і відповідно до п. 19 НП(С)БО 16 відносяться до витрат на збут.

З урахуванням п. 14 НП(С)БО 9, такі витрати не включаються до первісної вартості запасів, оскільки здійснюються після їх оприбуткування та пов’язані з реалізацією.

Другий підхід (також може бути економічно обґрунтований):

Якщо підприємство може обґрунтувати, що без операцій ЛО 2 (сортування, маркування, обробка) товар не був придатний до продажу, тоді відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 такі витрати можуть розглядатися як витрати на доведення запасів до стану придатності і включатися до їх первісної вартості (наприклад, як транспортно-заготівельні або інші прямі витрати).

У цьому випадку навіть якщо витрати понесені після оприбуткування, їх економічна сутність відповідає доведенню товару до стану готовності.

Водночас, якщо такі витрати виникли через організаційні причини (затримка, неефективність ЛО), а товар уже був готовий до реалізації, вони не можуть збільшувати первісну вартість і визнаються витратами періоду.

Таким чином, можливі два підходи: або всі витрати класифікуються як витрати періоду (92/949 і 93) - коли товар вже готовий до продажу; або частина витрат (обробка) включається до собівартості, якщо це об’єктивне доведення до стану придатності, а транспортування між складами - залишається витратами періоду.

Раді допомогти, звертайтесь ще!