Чи потрібно відображати суборендовану частину офісу на плані

Виділяти частину приміщення на плані не є обов’язковим, але об’єкт суборенди має бути однозначно ідентифікований – через точну площу, номер приміщення і, за можливості, схему з позначенням меж.

Згідно зі ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору оренди має бути річ, визначена індивідуальними ознаками. Якщо передається частина приміщення, необхідно забезпечити чітку ідентифікацію цієї частини. Вказівка в договорі на «частину кімнати площею N кв. м» без уточнення її меж може бути визнана недостатньою, оскільки не дозволяє однозначно визначити об’єкт.

Найнадійнішим способом вважається включення до договору копії плану приміщення (технічного паспорта або поверхового плану) із графічним позначенням тієї частини, яка передається в суборенду. Цей документ не є обов’язковим за законом, але виконує важливу доказову функцію — зменшує ризики суперечок із контрагентом або податковими органами.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, факт передачі об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі. У ньому так само повинно бути зазначено точне розташування суборендованої частини, площа та, за наявності, прив’язка до плану приміщення.

Згідно зі ст. 774 Цивільного кодексу України, передача приміщення в суборенду можлива лише за згодою орендодавця, якщо інше не передбачено договором. Така згода має бути письмовою або прямо визначеною в умовах основного договору оренди.

Окремо слід врахувати податковий аспект. У разі здавання частини офісу в суборенду, потрібно подати форму № 20-ОПП із зазначенням, що частина приміщення перебуває в оренді (ознака стану – «9»), із присвоєнням окремого ідентифікатора об’єкта оподаткування.

Таким чином, хоча графічне виділення частини на плані не є обов’язковим з точки зору законодавства, його використання рекомендується як підтвердження реальності переданої в користування площі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!