Урахування утилізації відходів на виробничому підприємстві Бойня

Залежить від умов договору із замовником послуг.

Договір переробки з давальницької сировини, яким вважаємо є Ваш договір, за своєю суттю є договором підряду на виконання робіт із матеріалу замовника (ст. 840 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4052).

Згідно з ч. 2 ст. 840 ЦКУ, у такому договорі мають бути визначені, зокрема, строки повернення замовнику залишків матеріалів і основних відходів, що виникають у процесі виконання робіт. Тобто за загальним правилом відходи належать замовнику.

Однак, якщо за технологічними або виробничими причинами повернення відходів замовнику неможливе або недоцільне, у договорі необхідно чітко визначити порядок поводження з ними.
Можливі два варіанти:

1. Утилізація відходів за дорученням замовника. У цьому випадку право власності на відходи не переходить до виконавця. Дії з утилізації оформлюються через договір доручення або договір комісії, у якому зазначаються:

- хто саме (виконавець чи спеціалізоване підприємство) здійснює утилізацію;
- порядок компенсації замовником витрат на утилізацію (наприклад, на підставі актів виконаних робіт від спецпідприємства);
- можливість або відсутність винагороди виконавцю за організацію утилізації.
2. Перехід права власності на відходи до виконавця. У цьому варіанті в договорі зазначається, що відходи переходять у власність підприємства-виконавця (бойні).
Такі відходи можуть:

мати господарську цінність — тоді їх передача оформлюється як купівля-продаж (за плату або безоплатно);
не мати господарської цінності — тоді вони зазвичай передаються безоплатно і підлягають утилізації виконавцем власним коштом.
У цьому разі утиль оприбутковується за справедливою вартістю (п. 12 НПСБО 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#o70), а витрати на його подальшу утилізацію визнаються витратами діяльності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!