Спірна ситуація з ПДВ: передоплата чи борг контрагента

У даній ситуацій виникає питання обліку - у розрізі договорів, або рахунків.

За загальним правилом згідно з пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:

• або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку;
• або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена з дотриманням вимог митного законодавства, а для послуг – дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Також відповідно до п. 18 Порядку № 1307 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#Text), і п. 201.7 ПКУ ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Але як відокремити одне постачання від іншого, чіткої відповіді немає.

Зазвичай на практиці прийнято вважати постачання товарів/послуг у межах одного цивільно-правового договору . Такий підхід раніше випливав із форми ПН, коли в неї потрібно було зазначати вид ЦПД, за яким відбувається постачання. Податківці також є прихильниками цього підходу, про що свідчать, зокрема, Індивідуальні податкові консультації від 17.01.2018 № 196/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 29.03.2019 № 1340/ІПК/04-36-12-01-16.

Звісно, якщо між покупцем і постачальником немає укладеного договору і покупець отримує лише рахунки-фактури, оплата яких свідчить про прийняття останнім пропозиції придбати зазначені продавцем у цьому рахунку товари, то кожен такий рахунок можна розглядати як окремий договір купівлі-продажу (постачання). Адже постачальник, надсилаючи рахунок, пропонує придбати вказані в ньому товари/послуги, а покупець, оплачуючи його, погоджується на умови придбання таких товарів/послуг.

Отже, можемо зробити такий висновок:

• якщо сторони уклали окремий письмовий договір постачання товару (а рахунки зазвичай виписуються в межах такого договору з посиланням на нього), тоді облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору;
• якщо сторони не уклали окремий договір, а працюють на підставі рахунку-фактури, то першу подію слід визначати в розрізі такого рахунку-фактури.

Тобто якщо постачання цього товару не здійснюється у рамках діючого догвоору, то ПН Ви оформили правильно, адже у цьому випадку оплата була на підставі рахунку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!