Лікарняний у період відрядження підлягає оплаті на загальних підставах без жодних особливостей, якщо працівник не виконує свої обов’язки і хворіє. В такому разі на період хвороби відрядження має бути продовжено, а лікарняний оплачений повністю.

Ця ситуація врегульована п. 9 розділу ІІ Інструкції №59 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n37), де зазначено, що у разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому відшкодовуються витрати на проживання (крім випадків стаціонарного лікування) та виплачуються добові протягом усього періоду, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання. Однак загальний строк таких виплат не може перевищувати двох місяців. Тимчасова непрацездатність та неможливість повернення мають бути підтверджені відповідними документами.

Враховуючи те, що Інструкція № 59 не поширюється на приватні підприємства, радимо аналогічні норми виписати у положенні про відрядження.

Якщо ж працівник прийняв рішення виконувати свої обов’язки у відрядженні під час лікарняного, він оплаті не підлягає згідно зі ст. 15 Закону № 1105 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309).

Працівник має написати пояснюючу записку про те, що він самостійно прийняв рішення працювати під час хвороби. На підставі пояснюючої видається рішення про відмову в оплаті лікарняного, а працівнику надається повідомлення про відмову в оплаті.

Раді допомогти, звертайтесь ще!