Заголовок тимчасово відсутній

Якщо в підприємства виникла необхідність залучити фізичних осіб для виконання певних робіт чи надання послуг разового або періодичного характеру, то не обов’язково укладати з такою фізособою трудовий договір. Тут цілком доречні відносини в межах цивільно-правових договорів: договору підряду або договору про надання послуг. Правочини між фізичними і юридичними особами (крім тих, які повністю виконуються сторонами в момент їх укладення) вчиняються виключно в письмовій формі (ст. 208 ЦКУ). Посвідчувати нотаріально договір підряду або договір про надання послуг не обов’язково. Але це можна зробити за домовленістю сторін чи на вимогу однієї сторони (ст. 209 ЦКУ).

Договір підряду. Якщо підприємство зацікавлене у виконанні для нього певного виду робіт, то договір підряду якраз те, що треба. За договором підряду одна сторона (підрядник) повинна на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника). У свою чергу, замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦКУ). Таким чином, за договором підряду передають саме результат робіт, який містить якусь матеріальну складову.
Договір про надання послуг. За таким договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник — її оплатити (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Тобто, на відміну від договору підряду, спрямованого на матеріальний результат, предметом договору про надання послуг є послуга як така, позбавлена відокремленого від неї матеріального результату.
При складанні договору підряду або договору про надання послуг враховують загальні норми ЦКУ. При цьому обов’язково слід погоджувати предмет договору (робота або послуга, яка має бути виконана/надана).
Сума винагороди за ЦПД (підряду, надання послуг) не є заробітною платою для цілей розд. IV ПКУ, але належить до загального місячного оподатковуваного доходу фізособи (п.п. 164.2.2 ПКУ). Тому із суми винагороди за ЦПД слід утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 5 %.
Податкова соціальна пільга до суми винагороди за ЦПД не застосовується (п. 164.6 ПКУ).
Винагорода за ЦПД потрапляє й до бази нарахування ЄСВ, але тільки в тому разі, якщо договір передбачає виконання робіт або надання послуг (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Звертаємо увагу,у разі коли ЦПД на виконання робіт (надання послуг) укладений зі сторонньою фізособою , дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати не потрібно (абзац третій ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). У загальному випадку звичайні роботодавці на винагороду за ЦПД нараховують ЄСВ за ставкою 22 %.
Винагороду за виконані роботи (надані послуги) відображаєте у Звіті з ЄСВ (форма № Д4), сформованому за той звітний період, у якому вона була фактично нарахована.

Раді допомогти, звертайтесь ще!