Видавати аванс у гривні на закордонне відрядження не є порушенням і тут немає значення - на карту працівника чи готівкою. Жодна норма законодавства не встановлює обов’язку виплачувати аванс на відрядження саме у валюті.

У наказі про відрядження (а спершу у положенні про відрядження) можна вказати добові у гривнях або у валюті з прив’язкою до певного курсу.

При цьому пам’ятайте, неоподатковуваний розмір добових встановлено пп. 170.9.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965) для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Перевищення неоподатковуваної суми є доходом працівника з оподаткуванням ПДФО та ВЗ.

Згідно зі ст. 121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719) працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Дана норма не містить вказівки виплачувати щось саме перед відрядженням у вигляді авансу.
Бюджетне підприємство перед направленням працівників у відрядження обов’язково має видати їм аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (п. 11 розд. ІІ Інструкції № 59).
Також звертаємо увагу, що у разі визначення у положенні про відрядження обов’язку роботодавця виплачувати аванс на відрядження, невиплата авансу також може бути трактована як порушення.

Терміни виплати авансу на відрядження законодавством не встановлено, тому Ви їх можете визначити безпосередньо наказом про відрядження,якщо взагалі прийнято рішення його виплачувати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!