Заголовок тимчасово відсутній

В бухобліку дебіторська заборгованість підлягає списанню у разі визнання її безнадійною.

1. Дебіторська заборгованість. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.

Отже, як бачите, станом на 31.12.2024 р. Ви можете списати лише ту дебіторку, яку на цю дату можна класифікувати безнадійною.

Також зауважимо, що строк позовної давності (в загальному він дорівнює три роки) ще з моменту початку каратнину (тобто з 12.03.2020 р.) і аж до закінчення війни призупинений (див. п. 12 та п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тому наразі застосувати такий критерій як "заборгованість, за якою минув строк позовної давності" формально не можливо. Тож лишається критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення».
На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії (наприклад, це точно можливо у разі отримання інформації про ліквідацію контрагента, визнання його банкротом тощо).
Таким чином, тільки якщо Ви точно впевнені в непогашенні означеної заборгованості боржником (хоча, бажано це не тільки словами підтвердити, а й якоюсь додатковою інформацією, тими ж витягами з різних реєстрів тощо), то Ви можете видати відповідний наказ і її списати. У бухобліку таке списання можна показати так: Дт 944 Кт 361, 371.

2. Кредиторська заборгованість. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256). Тобто для бухобліку кредиторки строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.

Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше погашати кредиторку то, на наш погляд, її доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (бажано його теж документально оформити відповідним наказом). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності, адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.

Раді допомогти, звертайтесь ще!