Заголовок тимчасово відсутній

Помилкою могло бути взиначення договірної ціни, якщо це не було зроблено свідомо. Адже підприємство вправі не тільки продати своїю продукцію за зниженою ціною, але й взагалі безоплатно передати. Зауважимо, що коригування фінансового результату до оподаткування за операціями між резидентами України, в яких ціна продажу готової продукції є нижчою, ніж ціна придбання, ПКУ не передбачено. Ще варто додати, що встановлення ціни продажу (реалізації) товарів/продукції не заборонено чинним законодавством, за винятком товарів, на які державою встановлено мінімальні ціни. В бухгалтерському обліу проведення такох операціїї не має особилвостей, вона проводиться так само як і "прибуткова" реалізація.

З ПДВ , якщо організаця є платником ПДВ є нюанси. , а саме ст.188 ПКУ - "...база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни),....

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Отже, не можна ожнозначно стверджувати, що зроблено помилку , через те що не донараховано ПДВ на мінімальну базу. Слід з'ясувати, чи відповідають ціни звичайним цінам (тобто чи не є договірна ціна нижчою ніж ринкові ціни), і чи можна довести це. Зазвичай ціни можна обгрунтувати, як і рішення продати нижче ніж собівартість, виправдати це відповідними інтересами.

Якщо б було дійсно так -тобто продали не тільки нижче собівартості власну продукцію, але й нижче звичайних цін - тоді, за роз'ясненням податкової служби https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722920.html слід було діяти таким чином

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,

іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ), та у графі 10 (Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка відповідно до п.8 Порядку №1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У разі складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307, у графі 2 також зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання (п. 16 Порядку №1307).

Якщо ж ціни постачання відповідають звичайним цінам, додатковох бази немає. Але виникає певний ризик щодо 198.5 г), адже податківці вбачають використання не в господарській діяльності, коли продукція продана без прибутку. Але, слід зазначити, що судова практика останніх років ознозначно свідчить про неправомірність таких вимог - адже " осподарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об’єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування" - фактично це є узагальнюючим висновком з судових рішень, які були прийняті на користь платників податків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!